Благоустрій Дочки Герцога Том 1

Глава 24. Поява молодшого брата

З тієї події минуло півроку... Іншими словами, пройшло вже два роки з тих пір, як до мене повернулися спогади з минулого життя.

Азура приносить відмінний прибуток. Хоч і почали з'являтися конкуренти, але всього за один рік наша компанія стала настільки великою, що зараз вважається брендом.

Зміна герцогства відбувається неспішно. Банк став більш поширений, а будівництво доріг скоро завершиться.

Вищі класи академії почали працювати, і я чула, що туди надійшло безліч студентів... Медичне відділення теж активно почало приймати місцевих цілителів, а в бухгалтерське відділення пішли діти торговців, щоб навчитися подвійної бухгалтерії та економічної теорії.

Також я чула, що деякі люди йдуть в сільськогосподарське відділення. Після цього, нарешті, відкрилися початкові класи. Діти з установи теж туди пішли, і, коли я одного разу прийшла пограти, вони попросили мене прочитати книжку з картинками.

До речі, люди, заарештовані в тому інциденті, були засуджені до примусових робіт, оскільки я не можу витрачати податки на їх утримання у в'язниці.

З плином часу багато чого відбувалося.

... Правильно, минув час. Але з якоїсь причини мама і дідусь досі перебувають в маєтку. Ні, насправді, це добре.

Маю на увазі, у мами дуже хороша інтуїція, так що вона дає багато різних порад і пропозицій щодо розвитку компанії, які дуже корисні.

З іншого боку, завдяки дідусевим тренуванням зросли вміння наших вартових. Але незважаючи на те, що це добре... Я думаю: "Те, що ви обидва робите, це нормально?"

У них же є зобов'язання, власні життя, вірно? Хоч я так і думаю, я не вважаю вірним відправити їх додому з таких причин... Ну, якщо їм подобається те, чим вони займаються, то я просто залишу їх в спокої.

... Поки одного разу дещо не відбулося.

- Мама! Якого біса ти робиш?

Поки ми з мамою розпивали чай в саду, з'явився несподіваний гість... Це був мій молодший брат Берн. Він зовсім не змінився з нашої останньої зустрічі.

- ... Як шумно. Будь ласка, виведіть його геть.

Мама навіть не глянула на Берна, вона просто холодно до нього ставилася. Ох, тон її голосу змінився... Мурашки побігли у мене по спині.