Доцвірінькався

Дзвінок Техьона й помилка Чонгука

— Хьоне, просто дай мені адресу їхньої студії! — вже гучніше повторює Чимін, роблячи поки що не дуже ефективні спроби переконати Сокджина. І хоча вчора при першому знайомстві Намджун дозволив прийти до студії, адреси не лишив. Та й не зовсім для посиденьок, на які Міні напросився, вона йому.

Якась аджума з передніх рядів автобуса обертається й дивиться на нього з німим докором.

— Міні, та що сталося? — теж підвищує голос Кім, дратуючись від незнання. Як він скаже йому розташування студії, якщо навіть не здогадується для чого?

— Це складно сказати зараз. Просто довірся мені й дай нарешті її, будь ласка! — відчайдушно благає молодший.

Цього разу разом з аджумою зиркає й аджоссі, що сидить на протилежному боці салону. Чимін робить спробу мило їм посміхнутися, та виходить кривенько.

Сокджин же роздумує: як-не-як, це студії, де станеться апокаліпсис, якщо туди раптом навідаються фанати, ненароком дізнавшись адресу. Тим більше, там рідко коли застанеш, на думку Джина, одного з головних героїв цієї епопеї — Чонгука. А якщо Чиміну потрібен не він, тоді хто? Невже їхній милий пиріжечок вигадав якийсь підступ? 

Ох, навіщо ж було стільки думати? Тепер Сокджин не заспокоїться, поки не знайде відповіді на всі запитання.

На чаші терезів «за і проти» все ж перевищує довіра. Це їхній Чимін! Він не з тих людей, які роблять необдумані рішення (хоча останні дні особливі, і старший омега вже ні в чому не певен).

— Ну до-о-о-обре, — нарешті погоджується Джин. — Але пообіцяй, що ти нікому не розкажеш адресу! І звідки вона в тебе теж!

— Звісно, хьон-і, люблю тебе безмежно!

Чимін запищав би, але тоді узагалі весь автобус дивився на нього, мов на навіженого. Ні, дякую, вистачило й двох. Вони й без того, певно, хтозна-що подумали.

— І не забудь все потім мені розповісти! — додає Джин, але Чимін не дуже звертає увагу на ці слова. Він ще під впливом успіху виконання першого пункту плану.

— Звісно, Сокджині-хьон! Звісно розповім! — радісно вигукує молодший омега, а тоді таки ловить на собі погляди деяких інших пасажирів.

Усе йде просто ідеально, якщо не враховувати свою репутацію в очах попутників. Проте це не такий вже й мінус на шляху виконання грандіозного плану милого пиріжечка.