Трагічні обставини злодійки/ Трагедія злодійки

Розділ 6

Як жінка-протагоніст в іншому світовому вимірі, Ліна демонструвала свій простий і ніжний шарм протягом усієї історії. Можливо, через це вона не змогла звикнути до притаманних дворянам пишних і незручних купальних послуг. Тож, відмовляючи покоївкам, які намагалися її помити, Ліна завжди милася сама. Тому зіркоподібний слід на своєму тілі вона виявила дуже пізно. Однак, чи не був знак розміщений на її внутрішній частині стегна? Це було в дуже інтимному місці. Про це дивно думати. У всякому разі, як Серія дізналася про мітку?

Оригінальна Серія твердо вірила, що Ліна не може бути Стерн. Тому вона думала, що нічого не станеться, якщо Ліна доторкнеться до Реліквії. Це була не дуже гарна ідея. Жоден інший у світі не побажав би, щоб Ліна була Стерн, як Серія. Вона мала затвердити своє становище, тому змусила святу доторкнутися до реліквії... А результат? Ліна була Стерн. Усі дорогоцінні речі і блага належали оригінальній головній героїні. А Серія, яка ще до цього часу була напівбожевільною, зовсім збожеволіла. Через деякий час вчинивши всілякі лихі вчинки, вона отримала меч у шию і померла. З тих пір її ім'я не з'являлося жодного разу в оригіналі.

'Я повинна бути обережною... .'

Їй потрібно було швидко їхати в маєток Ханетон після весілля, і залишитися на місці і не показуватиме свою присутність знову, поки не закінчиться оригінальна історія. Перерахувавши свій життєвий план, вона зробила кроки, щоб піти до дам, які її чекали.

"О Боже! Весільний зал такий гарний!»

«Весільний зал Стерн справді інший, він такий дивовижний!»

«Стерн означає зірка, правда?»
П/п(*Німецьке/ідиш слово Stern означає «зірка»)

Шляхетні дами мали блиск в очах і оглядали весільний зал. Це були дами з маєтку Ханетонів, і вони приїхали вчора. Вони щойно влаштували невелике чаювання, як подяка за гостинність господині, і, почувши, що приготування до весілля закінчилися, разом пішли подивитися весільний зал. Це було гарно. На високій стелі, що сягала другого поверху, була яскрава кришталева люстра, схожа на краплі води. Мармурові колони, покриті золотими витками, були елегантними, а тут були скульптури ангелів, які співали пісні. Білий муслін, що висів на стелі, був схожий на хмари. Над усіма цими предметами були десятки блискучих металевих знаків розрізнення, прикрашених так, ніби вони були посипані золотом.