Трагічні обставини злодійки/ Трагедія злодійки

Розділ 20

«Я бачу, закінчилися приготування до бенкету».

Погляду Леше в білому костюмі, який пасував до його сріблястого волосся, було достатньо, щоб Серія на мить приголомшилася. Його сліпучий погляд був схожий на холодну воду, щоб охолодити її киплячу голову. Цей чоловік безперечно добре виглядав у костюмі, можливо, тому, що у нього було чудове тіло.

Природно, вона знала, що повинна якнайшвидше закінчити підготовку до бенкету.

«Мої вибачення, ваша високість».

Вона вклонилася і швидко пішла, а він почав слідувати за нею. Серія розгублено подивилася на нього.

"Ваша високість? Чому ви слідуєте за мною?»

«Хіба у нас не те саме місце призначення?»

«Ні, я ніколи не розповідала, куди я йду».

Леше зустрів її запитання спантеличеним поглядом.

«Ти не помітила?»

"Га?"

«Я слідую за тобою відтоді, як ти вийшла зі своєї спальні».

"Моєї спальні....?"

— Так, — додав Леше, нахмурившись. «Я занадто тихо слідував? Я впевнений, що йшов, створюючи багато шуму».

Серія поспішно похитала головою.

«Ні, я вас не почула, бо думала про інше. Прошу пробачення."

«Навіщо вибачатися...»

Коротко відповівши, Леше подивився на Серію і запитав.

«Куди ти йдеш з такою дивною річчю на обличчі? Це модний аксесуар у столиці?»

Тільки тоді вона зрозуміла, що має виглядати смішно з пакетом льоду. Але вона не хотіла приховувати своє обличчя, опустивши голову, тому що Серія була сильно впевнена в її красі... Ні, тому що вона знала, що як би не виглядало обличчя Серії, Леше не буде багато думати про нього.

«Він не з тих людей, яких можна обдурити жіночим обличчям, я повинна подивитися правді у очі».

Серія заговорила, знімаючи шовковий мішечок, який носила на обличчі, як маску.

«Це не аксесуар. Це... Ваша Високосте?»

Раптом Леше підняв її підборіддя, дівчина не могла дихати і лише розгублено кліпала. Було дивно бачити червоні очі Леше прямо перед її полем зору. На відміну від її збентеженого обличчя, його брови нахмурилися.