Трагічні обставини злодійки/ Трагедія злодійки

Розділ 55

Ліна плакала, безцільно крокуючи темною стежкою.

Як і раніше, йшов сильний сніг, і навколо не було людей, що, принаймні, тішило. Зараз їй дуже хотілося побути на самоті.

Чому він постійно просить мене йти туди, куди я не хочу?

Чому він продовжує злитися щодня?

'Він такий злий, правда...'

Чому первосвященик Амос карав бідолашного лицаря, коли все, що вона хотіла зробити, це показати йому, що Серія така сама, як вона?

Важко було сказати, скільки вона пройшла перед тим, як відчула холод. Ліна обхопила своє тіло руками, а потім опустила погляд на бинти, обмотані навколо її рук.

"Так, я така. Я свята", - сказала вона. "У мене по всьому тілу жовті синці від зіткнення з надто великою божественною силою, але це все одно доказ того, що я свята".

"Цікаво, наскільки моя божественна сила сильна, якщо на моєму тілі з'являються такі синці. Коли ця божественна сила розквітне, ніхто не зможе ігнорувати мене?"
Як раптом

[Бог... Мі...]

Ліна здивовано озирнулася навколо. Але довкола нікого не було, злякавшись на мить, дівчина позадкувала назад, щоб повернутися до казарми.

[Святааа.....]

Голос був чіткіший, ніж раніше, і незакінчені слова долинали до її вух, як ілюзія. Ліна здригнулася.

"Хто ти? Хто ти? Хто це?!"

[Твоєї божественної сили....... недостатньо...]

"....!"

Ліна була налякана до непритомності. Вона була впевнена, що це тому, що голос прийшов із нізвідки. Це був дуже млявий і водночас дивний сердитий голос. Дівчина відступила назад.

Їй здавалося, що зараз вона повинна залишити своє місце, але, як не дивно, в її вухах все ще звучали слова про те, що їй не вистачає божественної сили.

[Ти маєш отримати її].

Перед нею постала чорна, зловісна пітьма. Ліна раптом відчула спрагу і не знала, чому. Наступне, що спало їй на думку: дух, який вивергала ця темрява, був духом, який вона вже десь відчувала.

"Намисто Серії?"

Воно сяяло золотом і рубінами, намисто, яке вона загадково хотіла отримати. Це були намисто, через яке вона без причини приходила до Серії і просила її знову і знову.