Трагічні обставини злодійки/ Трагедія злодійки

Розділ 165

*Від лиця Серії*

Я глибоко вдихнула, бо не могла цього не зробити. Численні сузір'я каскадом спадали з центру неба й малювали на небокраї надзвичайну картину.

<..... Що це? Це підношення мені від Берг?>

<Це пропозиція? Це подарунок на весілля. Помічник каже, що це весна русалки. Це...>

Голоси пронизували голову сильним болем.

Леше в золотих обладунках сузір'я пропонував мені дві коштовності. Однією був блакитний діамант, а іншою була Весна Русалки.

Я бачила своє спантеличене обличчя. Я була одягнена у офіційне вбрання Стерна, але виглядала погано. Мене перебинтували трохи нижче підборіддя, а також забинтували мої зап'ястки та щиколотки, які були оголені.

У той момент я зрозуміла, що це була сцена, якої я не пам'ятаю.

<Це перше життя Серії Стерн.>

«......!»

Сузір'я розсипалися, як розбите скло. Натомість блискучі літери заповнювали мій зір.

<Але Берг і Серія Стерн швидко померли. Нездатні протистояти могутній силі зірок, Стерн, стікаючи кров'ю, відійшла у далекий світ без магії.>

<Нарешті зірка-охоронець Стерна усвідомила. Що це було таке жахливе насильство, щоб згасити всю зоряну силу в одній людині...>

Моє чоло природно зморщилося. Певно, я читала листи, але Тубан наче розкаяно бурмотів собі під ніс.

<Опікун Стерна пролив кров місяця, щоб зупинити час у світі.>

Мені запам'яталася сцена, де виснажений Тубан хапався за священне дерево. Дерево, яке було настільки величезним, що, здавалося, пронизувало небо, поступово ставало все меншим і меншим, поки нарешті не проросло в нове дерево.

<Світ почався знову відразу після смерті Місяця.>

<Зірка-охоронець зменшена до сили кількох зірок, яку міг витримати один Стерн, і очистила більше половини демонів, які винищили людство.>

<І саме тоді Серія Стерн повернулася в цей світ.>

<Стерну більше не доводилося нести світ одному. Але Серія була єдиним Стерном, який повністю успадкував кров Місяця.>

<Зрештою, Стерн, зображена на небесних світилах, не самотня.>

<Це друге життя Серії Стерн.>