Семантична помилка

Розділ 4.2.

- А вони гарно виглядають разом, і їх різниця в зрості доволі мила. Приємна картина, чи не так? - Дже Йон бурмотів собі під носа.

Сьогодні дизайнер вирішив не переслідувати Сан У і той виглядав так, немов життя чогось вартує. Він очікував, що Джі Хе відволіче його і химерник пройде повз, але, навдивовижу, він упізнав Дже Йона ще здалеку. І дизайнеру це було до вподоби.

Сан У розвернувся і втік, але Дже Йон наздогнав його на півдорозі. Він прагнув прилипнути до нього, як клей. Коли до химерника залишилося кроків з 10, розробник обернувся і його очі здивовано розширилися. Дже Йон був здивований не менше, бо він не збирався бігти, але його ноги вирішили за нього. Зі сторони дизайнер нагадував серійного вбивцю, який переслідує жертву.

- Трясця, чому я біжу за ним?

В очах інших Дже Йон, мабуть, виглядав як навіжений. І він також не міг допетрати, що й до чого, але ноги рухалися самі по собі. Сан У був надзвичайно швидким.

Оскільки він вважав, що Сан У був книжковим хробаком, то у нього не мало бути сил на таку пробіжку. Але незважаючи на це, Дже Йон біг на своїй максимальній швидкості й  взагалі не встигав за Сан У. І це при тому, що у химерника на спині висів наплічник.

Коли він отямився, то вони вже опинилися коло головної брами. Сидячи навпочіпки й переводячи подих, Дже Йон зрозумів, що він вперше після армії пробіг таку довгу дистанцію на максимумі своїх сил.

- Людській жадібності немає меж.

Коли дизайнер побачив, що спина Сан У віддаляється від нього, то саме тоді він зрозумів, чому його ноги зірвався з місця. Юнак уже не відчував радості від того, що викарбував свою персону в пам'яті цього химерника. Хоч і хайп, можливо, був успішним, але для Сан У Дже Йон був лише дефектним продуктом. Мить задоволення від спотвореного обличчя  розробника пройшла, і тепер це не приносило йому жодної насолоди. Тепер Дже Йону кортіло стати для Сан У дивовижним, компетентним та розважливим старшим, яким його бачили інші молодшокурсники.

-  Ти і на неї зібрав інформацію? Вона мила дівчина, яка не має до мене жодного стосунку! (П/п: фраза з розділу 3.4. для тих, хто загубив ниточку сюжету.)

Рю Джі Хе намагалася знайти Сан У в соціальних мережах. Однак вона зіштовхнулася зі складнощами, бо дівчина не знала ні імені, ні факультету, ні номер його студентського. Дже Йон же легко відшукав її у всесвітній павутині, вона не виглядала такою ж пришелепкуватою, як Сан У, дівчина здавалася доволі щирою людиною. Того дня, коли вони були в ресторані, вона залишила допис на своїй сторінці: «Чи зможемо ми так зустрітися ще раз? #МилийДивак #ПершаЗустріч #Очікування».

Звісно ж, мова йшла про Чу Сан У.

Рю Джі Хе - хороша.

Чан Дже Йон - сталкер, сміття, навіжений, покидьок, садист та розбишака.

Дівчина була справжньою феєю, одягненою в зелене, а Чан Дже Йон - диявол у червоному, з лихим язиком у пеклі. Дизайнеру було не до вподоби таке порівняння добра і зла.

Сан У не знав прізвища Джі Хе чи на якому факультеті вона вчилася, схоже, що він був не дуже зацікавлений у ній. Проте цей хлопець був доволі невинним, тож він міг ставитися з прихильністю до людини, яка добре до нього відноситься. Дже Йон міг закластися на годинник, який йому подарував дідусь на випускний, що якби він залишив цих двох без контролю, то через 3 місяці вони б почали зустрічатися.

Дже Йона почало мучити погане передчуття. Приблизно через 8 років Чу Сан У та Рю Джі Хе одружаться. І тримаючи за руку наречену, Сан У згадуватиме про Кім Дже Йона, який знущався і переслідував його, бо він не зміг закінчити навчання. Проте йому вдалося пережити той нелегкий час тільки через те, що Джі Хе була поруч з ним. Він не пам'ятатиме обличчя цього покидька, але у пам'яті закарбується червоний одяг, який той носив.

- Я не можу цього допустити.

Ціль Дже Йона тепер змінилася. Чи, швидше за все, вона просто еволюціонувала?

І як тепер стати хорошим старшим? Здавалося, що надії просто немає. Єдине, що він міг вдіяти, це бути постійно поруч. Обнадіювало, що той уже пам'ятав його ім'я, а Дже Йон знав, як з ним поводитися. Однак від початку треба було щось вдіяти з рівнянням: «Чан Дже Йон = Червоний = Лиходій = Розбишака = Сміття».

- І гадки не маю, чому я займаюся такими енергозатратними справами... Мабуть, це все через те, що я маю багато вільного часу.

Дже Йон почав згадувати, який одяг висить у його шафі.