Семантична помилка

Розділ 6.16.

«І більше ніколи не потрапляй на очі», - вдруге в житті Сан У довелося казати цю фразу, і обидва рази на душі було паскудно від того.

Через сім хвилин після цього випадку хлопець полишив своє помешкання, чепурно вдягнутий та з наплічником за спиною. Він так поспішав до університету, що здавалося - у нього зламаються ноги, дивлячись на те, як він шалено крутив педалі велосипеда. Дістався пункту призначення юнак якраз по закінченню першого заняття. Шморгаючи носом, Сан У попрямував до корпусу інженерів.

Тепер Чан Дже Йон мав зникнути з його життя, тому головну проблему було вирішено. Усе, що йому залишилося, - це відновити пошкоджені помилкою елементи. Хлопець зупинився біля 303 авдиторії та чекав, поки попередні студенти полишать її, а потім зайняв своє звичне ідеальне місце. Він відкрив підручник та уважно, не пропускаючи жодної літери, почав його читати. У його нервовій системі стався приплив адреналіну.

Його гнів на Чан Дже Йона став мотиваційним паливом. З палаючою рішучістю в очах Сан У не зводив погляду з викладача і так яро вів конспект, що здавалося - від сили натиску в зошиті скоро з'явиться дірка. Він намагався зберегти у пам'яті кожну деталь. Варто було знайти рішення для усунення помилки, і він відчув приплив сил, немов від баффу в грі (П/п: Бафф (він англ. Buff) – поняття з комп'ютерних ігор, яке означає тимчасове посилення персонажа під дією закляття або зілля). Його серце несамовито калатало в грудях.

Більше Сан У не збирався миритися з тим, як Чан Дже Йон та інші чинники руйнують його повсякденне життя. Вирішивши не зважати на це, хлопець провів п'ятницю найефективніше за все його життя. Він безліч годин навчався, навіть не встаючи із-за письмового столу, а під час підробітку робив домашнє завдання. Розробник не пропускав нічого, все було під пильним його наглядом, кожнісіньке питання і завдання.

Повернувшись додому в неділю ввечері, юнак безсило впав на ліжко.

Його триденний курс «лікування» добігав кінця, він почувався пригніченим і дуже втомленим. Сан У намагався ні про що не думати, але лежачи на ліжку та дивлячись на стелю, його голова знову наповнювалася усілякими дрібницями. Наприклад: та важка рука, що зненацька опинялася на його потилиці чи плечах, або той язик, який часто облизував губи, і ще купа всіляких деталей, які були пов'язані лиш з однією людиною. Вірус на ймення Чан Дже Йон, котрий захопив його мозок, розвивався у геометричній прогресії.