Семантична помилка

Розділ 6.15.

Сан У не отримав жодного повідомлення, проте коментарів було більше десятка. І в кожному стверджували, що з ним зв'язалися. Хлопець скопіював текст оголошення і опублікував його знову. А попереднє, котре зіпсував Дже Йон, молодшокурсник гнівно видалив. Хоча тепер з факультету візуального дизайну навряд чи хтось погодиться співпрацювати з ним, адже цей покидьок зробив усе, аби зіпсувати репутацію Сан У. Залишається лише один варіант – знайти професійного фрілансера.

10:36

Тук, тук, тук.

Хтось постукав у двері. Це не могла бути доставка, бо юнак нічого не замовляв. То хто ж це все таки міг бути? Сан У підвівся з ліжка.

Тук, тук, тук, тук, тук, тук!

Стукіт все збільшувався. Хто б там не був, але ця людина точно була нетерплячою та грубою. Не встиг молодшокурсник наблизитися до дверей, як раптово він почув пронизливий крик:

- Агов, Чу Сан У!

Розробник так і завмер, стоячи одною ногою коло порога.

- Я знаю, що ти вдома. Відчиняй негайно.

- ...

- Так і збираєшся мовчати, вилупку?

Сан У не думав, що дизайнер так розгнівається, що аж буде лаятися. Чже Йон не пішов на заняття. І, звісно, він знав, де той живе, прослідкувавши раніше. Його велосипед був прикутий на парковці внизу, тому дизайнер зрозумів, що розробник вдома. Номер квартири можна було дізнатися з паркувального місця.

З рішучим поглядом молодшокурсник крикнув своєму ворогу по той бік дверей:

- Забирайся! Йди геть, поки я не викликав поліцію.

Бах! Пролунав гучний звук, Сан У занепокоївся, аби дизайнер не виламав йому двері.

- Відчиняй!

- Не хочу.

- Відчиняй, хутко!

- Я ж сказав, що не хочу. Навіщо ти намагаєшся змусити іншу людину відчинити двері?

На деякий час запанувала цілковита тиша. Схоже, ворог трохи заспокоївся. Сан У не зводив погляду з дверей.

- Гей, вишкребку. Невже запрошення в кіно настільки жахає, що ти пропустив заняття?

Розробник почув, як людина по той бік дверей ледь не задихається, він же у свою чергу дихав спокійно.

- Невже ти прогуляв заняття? Той, хто навіть за 5 хвилин до кінця світу не пропустив би лекцію?

- Думай, що заманеться.

Знову стукіт у двері, проте цього разу він був слабшим. Сан У зрозумів, що дизайнер притулився до дверей.

- Я лиш запросив тебе у кіно, але все обернулося ядерною катастрофою. Невже ти збираєшся взяти академічну відпустку чи ще щось вигадав?

Його бурмотіння було схоже на розмову самим із собою.

- Гаразд, тоді пораджу тобі, що написати у причині відпустки. Хворий на голову старшокурсник несподівано запросив у кіно, тому я хочу пропустити цей семестр.

- Стули пельку!

- Невже ти боїшся, що тебе викрадуть і катуватимуть? Чи думаєш, що я накачаю тебе наркотиками чи продам на органи?

- Та хіба це нормально?! Це огидно, коли двоє чоловіків...

- Що за старомодне упередження? Що такого - сходити з іншим хлопцем у кіно? Я от тільки вчора ходив.

- А я – ні, бо ходжу в кіно лише з протилежною статтю і за умови серйозних стосунків. Тож не кричи перед чужою квартирою та забирайся звідси!

За дверима розробник спочатку почув цілу торбу прокльонів, а потім тяжке зітхання:

- Скільки часу і сил я на нього витратив? Що він собі думає?

- Що тут можна говорити після твоїх постійних переслідувань?

- Два дні... Це було лише два дні, решту тижня я тебе взагалі не чіпав. Дідько, я вперше роблю щось настільки безглузде з часів повернення зі служби в армії. Щиро тобі вдячний за дарма витрачений час.

- У тебе розлад особистості, чи що? Яке ти взагалі маєш право на мене гніватися?

- Забудь, - злість в голосі Дже Йона зникла, мабуть, через безнадійність.

Після короткої павзи в щілину під дверима влетів тонкий аркуш паперу. Це був квиток у кіно.

- Забери його і сам забирайся. Я нічого від тебе не прийму.

- Якщо ти так кажеш, то це ліпше тобі забратися, - відповідь Дже Йона не довелося довго чекати.

- Це ти маєш забратися з мого життя і більше ніколи не потрапляй на очі, - Сан У не розумів, яким чином він мав забратися із свого власного дому. Це було схоже на свічку, яку просять не горіти.

Невдовзі розробник почув гучні тяжкі кроки. Вони все більше віддалялися і в якийсь момент зовсім зникли.

- Чудово, - після цієї розмови думки про академічну відпустку повністю зникли з голови молодшокурсника.

Хлопець поквапився переодягнутися і, навіть не вмившись, вирушив на заняття. Усі хвилювання, які турбували його до приходу Дже Йона, повністю зникли. Тепер його життя змінилося і юнака переповнювало бажання закінчити семестр.