Семантична помилка

Розділ 6.4.

«Наступного дня цього п'яницю я беру на себе!» (П/п:Слоган для реклами напою від похмілля)

Патент #99999

Напій від похмілля

7:77 ранку

Не задумуючись, Сан У простягнув руку, проте потім схаменувся, стиснув її в кулак та опустив. Згодом рука знову простягнулася, тож йому довелося розвернутися до холодильника спиною. Руки геть не хотіли слухати наказів мозку, немов вони були окремим організмом і робили все, що їм заманеться.

Після кількох раундів права рука Сан У таки перемогла та відкрила холодильник.

Тоді власниця буфету й собі глянула на «7:77 ранку», а потім промовила до студента:

- Ти вчора пив? Я чомусь так і подумала. Усе ще пам'ятаю твій вираз обличчя, який не давав мені спокою з тих пір, тому прийми цей напій задарма.

Незрозуміло яким чином, проте Сан У отримав безкоштовно напій від похмілля. Та для чого він йому? Коли юнак таки наважився сказати, що він бажає його оплатити, власниця вже повернулася до свого звичного місця за прилавком.

Сан У залишив буфет і пішов своїм улюбленим шляхом, допиваючи каву, яку вранці йому віддав Дже Йон. Він викинув бляшанку в другий смітник перед факультетом природничих наук та попрямував до бібліотеки. Перевіривши правильність отриманих книг, хлопець пішов до свого звичного місця.

Розстібнувши наплічник, серед підручників юнакові на очі трапилася та сама бляшанка. Сан У обережно виклав на стіл потрібні книги і взяв до рук «7:77 ранку», щоб розглянути його ретельніше.

«Наступного дня цього п'яницю я беру на себе!»

Щойно він прочитав слово п'яниця, і йому відразу згадався Дже Йон, який ледь стояв на ногах. Хлопець почав перебирати в думках образи можливих компаньйонів, проте нічого путнього з цього не вийшло. Тож натомість він спробував уявити на місці пляшки кита (П/п: Корейською слово п'яниця (술고래) буквально складається з двох слів «алкоголь» (술) та «кит» (고래). Бо п'яниця може випити стільки, скільки і кит), але, як виявилося, від образу п'яниці так легко не позбутися, він надовго застряг в його уяві.

До цього Сан У сидів майже нерухомо, проте в якийсь момент він підскочив та схопив напій. Потім розробник хутко спустився сходами та промайнув вестибюль.

Сан У полюбляв вирішувати поставлені перед ним завдання. Навіть якщо це його не стосувалося, він все одно повірив написам на банці: цей напій мав патент на полегшення похмілля. Усе, рішення знайдене!

Насправді, це був дуже необачний висновок. Дже Йон вже міг щось випити від похмілля. Або цей напій міг виявитися неефективним. Можливо, дизайнер взагалі вже пішов додому.

Глибоко замислившись, Сан У продовжував цілеспрямовано йти до своєї цілі. Він не знав, де шукати Дже Йона, тому вирішив просто залишити напій в кімнаті театрального гуртка. Якщо він так вчинить, то можна було сміливо стверджувати, що він зробив усе можливе. Сан У поставив перед собою лише це завдання, а що буде далі його вже не хвилювало.

Раптом Сан У зупинився, бо помітив, що на нього хтось дивитися. Ця людина була досить далеко, аби впізнати когось, проте навіть звідти можна було зрозуміти, що ті корчі обличчя були усмішкою. Потім цей незнайомець помахав йому рукою. Ноги людини були зігнуті під доволі дивним кутом, а зелене пальто, яке той зняв, своїми кінцями розстелилося по землі.

Дже Йон займав усю лавку. Дівчина зі світлим коротким волоссям стояла перед ним із схрещеними руками. Зараз дизайнер виглядав набагато ліпше, ніж в авдиторії. Коли він торкнувся живота, аби показати свої муки, дівчина голосно розреготалася. Потім він знову щось сказав, і вона вдарила його по руці. Обличчя в обох душилося від сміху.

Сан У розвернувся і пішов у протилежному напрямку. Він просто бездумно йшов, одна нога заміняла іншу. Юнак прийшов до тями вже перед футзальним полем, яке все ще будувалося. Робітник, який говорив йому дивні речі минулого разу, наполегливо працював. Розробник підійшов до нього. Чоловік у захисному шоломі виглядав дуже здивованим.

- Студенте, що ти тут робиш о такій годині?

- І вас хвилює лише це?

Сан У вручив його напій, який ніс увесь цей час.

- Ось, випийте це.

- Га? Що це? Я вже кинув пити.

- Все одно випийте.

Після цього хлопець направився до бібліотеки. Останніми днями він часто витрачав час нераціонально, проте ніколи юнак не витрачав аж так багато. Його серце калатало в грудях від почуття провини за стільки змарнованого часу.

Поки Сан У шукав пенал в наплічнику, екран його телефону зненацька спалахнув.

Не часто йому пишуть повідомлення.

Ледащо 3, 13:27: сануяпідусьогодніраніше.

Ледащо3,13:27: несумуйсильнозамноюязнающотизцимупораєшся.