Семантична помилка

Розділ 6.7.

- Джі Хе, в тебе ж є хлопець, так? – навіть не торкнувшись своєї локшини, доволі прямолінійно й зненацька поцікавився Дже Йон.

- Ні, немає! – на обличчі Джі Хе розквітла широка посмішка.

- Дійсно? Я думав, що хоч би один мав бути.

Сан У не зводив погляду з обличчя дизайнера, а той у свою чергу з незвичним блиском у погляді дивився на дівчину.

- От саме про це я і казала. Не думаю, що є хлопець, який може мене правильно оцінити.

- У мене є багато самотніх знайомих, ти лише дай знати.

З обличчя Дже Йона не сходила посмішка, він підсунув свій стілець ближче і схрестив руки.

- Оскільки ми вже заговорили про це, то може тебе з кимось познайомити? Мені на думку спадає декілька хороших хлопців. Хто тобі до смаку?

Старшокурсник навіть дістав мобільний телефон та почав гортати свою книгу контактів. Джі Хе посміхнулася, а потім тихенько прошепотіла:

- Лишенько, не потрібно. У цьому семестрі я хочу зосередитися на навчанні. Але дякую за таку щедру пропозицію.

- Та... ти певна?

Дже Йон не зводив погляду з її обличчя, повертаючи при цьому телефон назад до кишені.

- А як щодо Сан У? Гадаю, ви гарно виглядатимете разом.

Від запропонованого розробник поперхнувся супом з водоростей. Усі виглядали доволі здивованими, але Сан У найбільше це спантеличило. Джі Хе дістала кілька вологих серветок для нього та передала йому.

- Сан Чу! Хіба це не занадто? Невже тобі наскільки неприємна така пропозиція?

- Та як тут можна почуватися інакше? Сиджу собі спокійно, обідаю, нікого не зачіпаю, а поруч хтось намагається мене звести з дівчиною.

- Та це лише жартома.

- Все одно мені це не до вподоби.

Сан У прийняв вологу серветку від Джі Хе та витер собі рота, а потім і стіл. Та що це, в біса, коїться? Він ніяк не міг допетрати і від того почував себе незатишно. Хлопець хотів швидше втекти. Дже Йон захихотів та підняв погляд на розробника:

- Сан... Чу?

- Це дитяче прізвисько Сан У. Доволі мило, чи не так?

- Справді? Мабуть, ти дуже близька з моїм Сан У, раз кличеш його дитячим прізвиськом.