Семантична помилка

Розділ 6.2.

Дже Йон посміхнувся від вуха до вуха, коли їх погляди зустрілися.

- Ти не хочеш зробити мені якийсь комплімент?

- Ти стер усі лайливі слова?

Дизайнер ствердно кивнув головою. Однак Сан У не йняв віри його словам, тому покликав викладачку, яка саме проходила повз, і попрохав її перевірити виправлений сценарій. Вона взяла його та з дещо скептичним і недовірливим поглядом почала читати. Поступово куточки її вуст підіймалися, а потім вона взагалі засміялася.

- Що думаєте, професорко? – крутячи між пальців ручку, поцікавився Дже Йон.

- Минулого разу сценарій був неприйнятним, проте ви добре попрацювали і все виправили. Відчуваю, що це буде шедевр. Я вже задумаюсь над тим, аби зафільмувати виступи.

- Це все завдяки Сан У.

- Ти і минулого разу казав, що то все справа рук Сан У. Проте звідки йому знати такі слова? Однак, я впевнена, що вони тобі добре відомі.

- Агов, чому ви такі суворі до свого власного учня? Це вже переходить усякі межі.

Професорка поклала руку на плече Сан У і мовила:

- У будь-якому разі, я з нетерпінням чекаю наступного тижня, щоб подивитися ваш виступ.

Сан У насупився, бо відчував щось підозріле. Помилка Дже Йон раптом став добродієм.

return 0;

Коли закінчилося друге заняття, Дже Йон піднявся по команді струнко, але разом з тим позіхаючи та потягуючись. Юнак проспав всю лекцію з алгоритмів, але складалося враження, що він зробив якусь неймовірну роботу та, нарешті закінчивши її, промовив:

- Час перекусити.

Сан У вже звик ходити з ним поруч по інженерному факультету, разом спускатися сходами до їдальні та обідати пліч-о-пліч. Однак цього разу він зупинив розробника перед входом до інженерного факультету:

- Сан У, в мене сьогодні запланована зустріч.

Він сказав дещо абсолютно несподіване, й ця ситуація отримала неочікуваний поворот. Між ними не було ніяких стосунків, при яких вони обіцяли обідати разом. Але дизайнер поводився так, немов Сан У завжди чекав на нього. Розробник вдав із себе щасливу людину, аби розбити на друзки цю ілюзію Дже Йона.