Семантична помилка

Розділ 5.1.

Цього разу Сан У підготувався до зустрічі з Чан Дже Йоном і чекав на неї з нетерпінням. Він не думав, що настане той день, коли йому закортить зустрітися з дизайнером. Тепер розробник не міг дочекатися, аби побачити спантеличеного Чан Дже Йона. Юнак сидів у четвертому ряду праворуч і чекав. На парті лежав відкритий підручник, але нині книга його геть не хвилювала.

Хоча Дже Йон і був помічником викладачки, проте він не з'явився навіть тоді, коли прийшла професорка. Сан У поглянув у бік чорного входу, але серед студентів, які запізнилися, не було червоної помилки.

- Випадково, не мене шукаєш? Я тут, - промовив хлопець із запхнутими руками в кишенях.

Сан У отетерів, бо дизайнер був одягнутий у темно-зелене пальто. Ба більше, він навіть не одягнув окулярів.

Коли Дже Йон, який одразу зайняв найліпше місце в авдиторії, сів поруч, розробник не на жарт розгубився через той факт, що помилка більше не була червоного кольору. Його модель даних була повністю зруйнована. Проте, у щоб той не був одягнений, Чан Дже Йон залишається Чан Дже Йоном. Отже, Сан У дістав свою першу «зброю», яку він підготував заздалегідь, - розподільчу дошку і розмістив її по правий бік. З-за неї він почув сміх.

- Ти, ймовірно, пам'ятаєш, що з наступного четверга ми маємо представити сценку. І я думав, що сьогодні ми почнемо репетиції.

Сан У пам'ятав про сценку, бо це було зазначено в програмі курсу. Завдання полягало в тому, що двоє студентів мали зіграти 3-хвилинну сценку китайською мовою. Це було важливим завданням, бо становило 20% від загальної оцінки. Професорка роздала завдання і на проєкторі відобразився список пар.

- Перед вашими очима список розбиття на пари та порядок їх виступу. При оцінюванні я враховуватиму той фактор, що деякі пари будуть у невигідному становищі через ранній виступ.

Пробігшись очима, Сан У знайшов своє ім'я, але проблему становив його партнер:

Чу Сан У (комп'ютерні науки) – Чан Дже Йон (візуальний дизайн)
Виступ 14/03 (четвер)

З понад 30 студентів вони не тільки опинилися в парі, але ще й до того ж мали виступати одними з перших вже наступного четверга. Сан У підняв руку і викладачка відразу звернула на нього увагу:

- Є якісь запитання?

- А якщо мені не до вподоби партнер, чи можна його змінити, професорко?

Спохмурнівши, вона відповіла:

- Не можна, бо деякі студенти ліпше володіють мовою, а інші – гірше. Для цього й потрібна командна робота, аби подолати цей бар'єр. Я боялася, що решта буде проти, тому попрохала помочі в свого помічника і він обрав пари випадковим чином. Тож не варто хвилюватися через несправедливість. Чи є у вас якісь запитання, окрім зміни партнера чи дати виступу?

- У цього виродка проблеми із справедливістю, професорко... - хотів було заперечити Сан У, але викладачка обірвала його раніше, і хлопцеві не вистачило сміливості говорити далі.

Оскільки він уже потрапив у немилість професора Чхве, який викладав предмет «Внутрішні системи», то Сан У вирішив промовчати, боячись знову виділитися. У цей момент роздільна дошка гучно впала на підлогу. Чан Дже Йон, підперши підборіддя рукою, якось дивно посміхався.

- Просто довірся своєму хьону і я про все подбаю.

- Стули пельку, будь ласка!

Зрештою, юнак запхав роздільну дошку до свого наплічника і мовчки чекав на свій роздатковий матеріал. Коли Дже Йона відволікли, Сан У хутенько написав на аркуші свій номер студентського та ім'я у верхньому лівому куті.

- На аркуші вказані вирази, які ви вивчили на курсі «Китайська мова для початківців». Тож використовуйте їх, щоб поставити сценку. Пересядьте до своїх партнерів та обговоріть деталі.

Сан У ретельно прочитав роздатковий матеріал. Близько 30% виразів були йому вже знайомі, тому він розумів що і до чого.

На першому курсі Сан У отримав «відмінно» з «Китайської мови для початківців». Він не пропустив жодного заняття і отримав гарну оцінку за іспит, але йому вирахували бали за сценку та усний іспит. Тому, щоб отримати цього разу ліпшу оцінку, він мав набрати гарні бали за сценку.

Оскільки в нього було небагато занять, то він мав достатньо часу для тренування. Проте якщо в нього виникне проблема, то його партнер зробить усе, аби він її не вирішив. Однак Сан У не дуже переймався з цього приводу. У гіршому випадку, він просто зіграє обидві ролі. У матеріалі було вказано, що оцінювання буде індивідуальним.

Розробник відкрив свій нотатник і почав записувати свої ідеї. Він збирався робити все самотужки, однак Дже Йон зсунув столи, які стояли поруч, і сів навпроти. Навіть не підіймаючи погляду, Сан У сказав:

- У матеріалі наведено багато виразів, пов'язаних із місцевістю, тому давай використаємо їх. Відтворимо сценку допомоги з пошуком потрібного напрямку студентам з Китаю, які прибули по обміну до університету «Ханґук». Я буду грати корейця, а ти – китайця.

Хоч він і не чекав відповіді, але Дже Йон таки пробурмотів собі під носа:

- Це просто неймовірно паскудна нудота. З тобою на мене чекають одні лише халепи.

Якщо добре подумати, то він завжди критикував Сан У за брак креативності. Коли він казав, що «Yachae Man» нудна гра, то неодноразово підкреслював брак уяви в розробника. Він навіть оцінив креативність акровірша на 0 балів.

- Тоді пропонуй ти.

Сан У кинув стругачку на нотатник і відкинувся на спинку стільця, як це завжди робив Дже Йон, хоча тоді він ще схрещував руки на грудях. Переглянувши список запропонованих виразів, Дже Йон сказав:

- Давай обговоримо фішинг за часів династії Цін. (П/п: фішинг— вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних людей персональних даних.)

- Що?

- Спочатку відтворимо сценку на ринку. Скільки це коштує? За два грона винограду 100 000 вон (П/п: 100 000 вон = ~2350,42 грн, курс на 08.06.2022р.). Це занадто дорого. Прошу, зупиніться. Насильство поза законом. Залиште магазин, будь ласка. Я можу запропонувати різні види операцій купівлі-продажу.

Спочатку Сан У думав відмахнутися від такої ідеї, але чим далі, тим більше він занурювався в історію.

- Сьогоднішній дохід становить 0 вон. Я бідний. У мене немає грошей. Використовуючи ці вирази... Я продав усі свої речі. На решту я купив телефон. У мене залишилось 0 вон. Запиши це... О, ось це також непоганий вираз. Я шахрай, – продовжив Дже Йон.

Сан У почав упорядковувати сюжет у своєму нотатнику, перевіряючи вирази з роздаткового матеріалу, які згадував дизайнер.

- Я дзвоню на мобільний, дзинь-дзилинь. Алло? Я викрав вашого сина. Якщо хочете знову його побачити, то готуйте 10 мільярдів вон і тоді він повернеться додому. А потім ти відповідаєш, що неодружений і це шахрайство.

- І що далі? Яким буде фінал історії?

- Ще не вигадав, а тобі чого б хотілося?

Сан У замислився, але не зміг нічого придумати. У ліпшому випадку...

- Якби ти не дістав рису, то просто помер би з голоду?

- . . . саме так. Тут є гарний вираз. Я голодний. Дайте мені, будь ласка, їжі. Виразів про смерть немає в списку, але було би непогано їх використати. Я заповім свій телефон молодшому брату після своєї смерті.

Сан У організував свої записи і ще раз їх перечитав. Хоч і з першого погляду вистава звучала дивно, але у ній була присутня необхідна кількість легких і більш складних виразів. Проте дещо його збивало з пантелику.

- А чому саме династія Цін?

- Викладачка шанувальниця династії Цін. Якщо ми вдягнемося у костюми тієї епохи і використаємо цю тему, то, ймовірно, отримаємо максимальний бал.

- Що за маячня...

- Ось, поглянь сюди: «Постановка / Гумор / Підготовка» - 20%.

Сан У було цікаво, чому сюди включені ці пункти. Крім того, розподіл балів здавався йому дивним. 50% припадало на «Інтонація / Вимова / Швидкість», 30% - «Рівень складності / Релевантність рядків / Граматика». Хлопець скривився від того, що нічого не розумів, тож Дже Йон знову взяв слово:

- Вона керівниця мого гуртка, тож я добре її знаю.

- Якого ще гуртка?

- Театрального.

Стержень механічного олівця знову зламався. Це було ненавмисно, але той відскочив і втрапив в обличчя Дже Йону, той лише нахмурився і потер щоку рукою. Прогулянка Сан У стала неможливою через репетиції театрального гуртка. Навіть це виявилося черговою витівкою Дже Йона.

Сан У відвернувся від сусіда, продовжуючи складати рядки до ладу та вдаючи, що перед ним нікого немає. Він записував корейське значення виразів, які були йому не відомі та просто переписував ті, які вже знав. Дже Йон без усіляких причин мовчки за цим спостерігав.

Дизайнер був таким сумирним, що це не на жарт схвилювало Сан У. Для нього було природньо плескати по столу, знущатися над розробником, шумно гортати книги чи ще якось заважати йому, але замість цього всього, він нічого такого не робив. Сан У підняв погляд, аби перевірити, чи все гаразд із помилкою. І зрештою, він зустрівся поглядом з Дже Йоном, який був занадто близько до нього. Він буквально не зводив погляду з нього, обпершись підборіддям на тильну сторону рук.

- Це просто дивовижно, - промовив Дже Йон, не зводячи погляду.

Сан У опустив голову й продовжив писати:

- Що дивовижного...

- Ми знайшли дещо спільне, - тихо прошепотів Дже Йон.

Це було просто неможливо, обличчя Сан У скривилося від таких неприємних слів.

- Тільки поглянь на своє обличчя... тобто почерк, - тихенько засміявся дизайнер.

Сан У був шокованим, бо ніколи не вважав, що у нього гарний почерк, але він також не думав, що його писанина була безладною:

- Не заважай.

- Сан У, - Дже Йон кликав його тихим та дружнім голосом. Після двох днів цькувань навіть було смішно спостерігати, як він вдавав із себе добродія.

- Ти ж такий крутелик, чи не так?

Ігнорування.

- Не думаю. Що між нами залишилися якісь образи. Ти сидиш віч-на-віч з покидьком, розбишакою та садистом і ми навіть разом виконуємо завдання.

Ігнорування.

- Сан У.

Ігнорування.

- Що ти думаєш про слово «помста»?

Ігнорування.

- У помсту також вкладають певну частинку емоцій, правда ж? Таке враження, що я для тебе, як набридлива муха, і ти не проти, щоб я залишив тебе у спокої, чи не так?

Ігнорування.

- Тобі так до вподоби ігнорувати слова хьона?

- У моїй родині немає такого прибацаного старшого брата.

- Ти вже переходиш межу, химернику.

- Я зараз зайнятий. Поводься тихіше.

- Тільки якщо ти виконаєш моє прохання.

- Нічого я не робитиму.

- Зніми капелюха.

Це було якесь абсурдне прохання. Сан У підняв погляд й побачив Дже Йона, який все ще спирався підборіддям на тильну сторону рук. Хлопець подумав, що це новий вид знущань, бо обличчя дизайнера було повне пихи. Розробник вирішив його ігнорувати.
Як тільки він закінчив писати останній рядок, Дже Йон забрав його нотатник. Він глянув на свої рядки і сказав:

- Зрозуміло, це навіть ліпше, ніж я очікував.

Потім він взяв олівець сусіда і ще щось дописав. Коли Дже Йон повернув записи, то там не було вільного місця. Ті частини, які Сан У залишив незаповненими, дизайнер заповнив їх китайськими ієрогліфами.

- Та що з ним таке? - подумки поцікавився розгублений Сан У.

Якщо подумати, то Дже Йон склав сюжет сценки і взагалі сьогодні співпрацював, не перебиваючи. Невже він вирішив більше не цькувати Сан У?

- Щось трапилося?

- Тобто?

- Ти ганявся за мною аж на край світу, аби тільки вивести з себе, проте, здається, двох днів тобі вистачило, щоб погасити свою образу.

Дже Йон всюди встигав. Він був і безсоромним розбишакою, і бездоганно вдягнутим офіціантом у ресторані. То його розпирало від гніву, то він посміхається, а уже в інший момент часу хлопець ганяється за Сан У, немов хоче того вбити прямо на місці без суду і слідства. Згодом він змушує його писати акровірші, а потім знову переслідує, аби лише допомогти із завданням. Чан Дже Йон був найдивнішою людиною, яку Сан У коли-небудь зустрічав у своєму житті.

- Як там розвивається ваша історія?

У цей момент до них обох долинув голос професорки, яка пильно стежила за успіхами студентів. Вона підійшла до них і оцінююче підняла брови.

- О, то ви у парі з Дже Йоном, так? Тоді проблем немає виникнути.

- Ні, професорко. Це усе рук справа Сан У.

- Чому він це робить? - все ще подумки запитував у себе Сан У.

Розробник був здивованим такою неочікуваною відповіддю Дже Йона. Професорка поглянула на молодшокурсника з теплотою у погляді.

- Добре, давайте подивимося, які ж вирази ви вирішили використати.

Зазвичай Сан У заперечив би твердження дизайнера та розповів би правду.

- Ні, це все завдяки Дже Йону, я лише записував за ним, - проте жодного слова похвали не вийшло з його вуст.

Сан У мовчки передав свої записи професорці. Невдовзі вона розсміялася:

- Купець династії Цін! Звучить уже цікаво. Ха-ха-ха! Гарна ідея. Овва! Але діалог трохи...

Проте згодом її веселе обличчя почало поступово темнішати.

- Це занадто вульгарно. Де ви навчилися так лаятися? Дже Йоне! Це ж ти написав, чи не так?

Професорка злісно витріщилася на Дже Йона, але зрозуміла, що той сидів з порожніми руками. Саме Сан У тримав олівця. Зневажливий погляд професорки метнувся з дизайнера на розробника.

- Негайно виправте рядки. Якщо ви виступите з цим, то отримаєте 0 балів. Зрозуміло?

- ...так.

Викладачка так пильно на них дивилася, що Сан У зміг лише погодитися з вердиктом. Дже Йон посміхався від вуха до вуха, коли професорка повернула записи й пішла собі геть. Сан У зціпив зуби і почав яро стирати написи дизайнера:

- На відміну від тебе, я ще тримаю на тебе певні образи.

Боячись, що навіть стерті записи можна буде прочитати, Сан У ще раз і дуже ретельно стирав свої записи.