27 листопада, 1998 рік.
Джинні витирала голову рушником після душу. Парваті, сусідка по кімнаті, щось читала. Лаванди не було, мабуть, вона затрималася в іншій спальні дівчат, обговорюючи останні плітки. Герміона сиділа поверх ковдри та дивилася в одну точку.
— Ну, розповідай. Що це було? — плюхнулась на ліжко до подруги Джинні.
Герміона розглядала золоті малюнки на балдахіні й здавалася вкрай відстороненою.
— Герміоно? — Джинні помахала рукою перед обличчям завороженої особи.
— А? Щ-що?
Зрозумівши, що справа серйозна, Джинні залізла з ногами на ліжко, щільно зачинила оксамитові штори та наклала закляття конфіденційності.
— Що трапилося? Він тебе образив?
— Ні... — ледь чутно пробурмотіла Герміона.
— Герміоно, ти мене лякаєш, будь ласка, розкажи, в чому справа.
— Джинні, я нічого не розумію.
— Ну... Я теж, — злегка всміхнулася Візлі.
— Мені здається... — Герміона опустила очі та почала смикати край ковдри.
Бридке, гидке і таке приємне почуття під ребрами, що народжувалося в присутності Теодора, не давало вдихнути. Герміона почувалась безглуздо, бо, мабуть, неправильно тлумачила жести слизеринця і майже... поцілувала його. Але в моменті цей порив здавався таким правильним. Єдиним істинним рішенням. Чистим бажанням.
— Так?
— Я щось відчуваю... — Ґрейнджер збирала залишки хоробрості, щоб вимовити це вголос.
Вона не може більше тримати в собі почуття. Можливо, якщо вона відкриється, то стане легше?
— М? — Візлі присунулася ближче і лагідно взяла подругу за руку.
— До Теодора... — очі Герміони налилися сльозами. Не полегшало.
— Мені здавалося це очевидним, — досить повсякденно промовила Джинні.
— Що? — Герміона різко подивилася на подругу, розгублено кліпнула, і крапелька скотилася по щоці.
— Ви багато часу проводите разом. Я бачу, як він на тебе дивиться, і як ти реагуєш. Лише сліпий не помітить вашого взаємного тяжіння.
Від почутого Ґрейнджер раптом схлипнула, і сльози потекли сильніше. Виходить, їй не здалося. Лише сліпий не помітить їхнє взаємне тяжіння... Але чому вона? Це ж так неправдоподібно. Що Нотт замислив? Це якась гра? Може він учора хотів провчити її за дуель?
![](https://img.wattpad.com/cover/315381632-288-k933938.jpg)
YOU ARE READING
Громовідвід
FanfictionДрако припіднявся, тримаючись закривавленою долонею за обличчя, і, хмурячи брови, сірими, повними болю очима буравив пару перед собою. Його друг гладив ґриффіндорку по спині, заспокоюючи схлипування, і пильно вдивлявся у Малфоя, наче хотів переконат...