Громовідвід

11

4 грудня, п'ятниця, 1998 рік

— Любі старости, як ви знаєте, зовсім скоро Різдво, а це означає, що ми розпочнемо підготовку негайно! — урочисто оголосила Макґонаґал, стоячи перед префектами факультетів.

Директорка не зустріла очікуваної радості. Святкові клопоти, якими б вони не були приємними, зовсім не поєднувалися зі щільним розкладом навчання.

— У ваші обов'язки входитиме створення атмосфери в спільних вітальнях, супровід учнів молодших класів до Хоґсміду, складання списків виїжджаючих на канікули, а також... — Макґонаґал ледь помітно усміхнулась, — ви можете організувати будь-який позакласний захід, завчасно затвердивши з адміністрацією, — від почутого студенти помітно оживились. Можливість організувати різдвяну вечірку спалахнула азартним вогником в очах.

Герміона не слухала. Вона обхопила голову руками та відсторонено дивилась в стіл. Її думки наповнив радіоактивний буревій. Весь тиждень ґриффіндорка ходила, наче зачаклована, і з жахом чекала вихідних. Сьогодні п'ятниця, а це означає, що завтра приїздить Рон. Нещодавна подія в бібліотеці, що вибивалась із «правил життя Герміони Ґрейнджер», змушувала нарешті поговорити з Візлі.

Стосовно Нотта, Герміона старанно уникала його з того зловісного (або дуже щасливого?) понеділка.

— Поділіться на пари, будь ласка, беручи до уваги політику міжфакультетської дружби. Також рекомендую вам максимально об'єднати дозвілля зі студентами інших факультетів, — Макґонаґал стримано ляснула долонями, підкріплюючи своє переконливе прохання.

— Я хочу бути з Ґрейнджер, — твердо заявив Малфой, чим звернув на себе здивовані погляди всіх присутніх.

І зокрема її також. Ця фраза могла б навіть пролунати двояко, якби мова не йшла про Малфоя та Ґрейнджер.

Герміона оторопіла. Вона не знайшла, що заперечити, лише дурновато привідкрила рот.

— Прекрасно, — перервала тишу директорка, — якщо міс Ґрейнджер не проти...

Герміона запитально подивилась на слизеринця. Що, чорт забирай, йому потрібно цього разу?

Малфой сидів із абсолютно спокійним виглядом. Жодних емоцій. Бездушна гранітна статуя.

Можливо, це якась хитро спланована акція помсти за її образливі слова? Очевидно, що Малфой не міг просто спустити їй усе з рук. Як же це все невчасно! Тільки Малфоя з його ребусами не вистачало для повної картини наближаючогося розумового божевілля. Але дівчина була не з боязких. Вона зуміла поставити його на місце раз — зуміє і другий.