Громовідвід

30

31 травня, 1999 рік

— Вау! Звідки це в тебе? — захоплено спитала Джинні, коли Герміона зняла халат.

Парваті та Лаванда синхронно витріщилися на предмет цікавості. На Ґрейнджер були темно-зелені мереживні трусики зі срібним поясом для панчіх, який тримав не їх, а тонкі резинки, що охоплюють ноги.

— Це подарунок, — зніяковіло відповіла вона й поспішила потягнутися за сукнею, що висіла на поперечині ліжка.

— Одягни це на випускний, — сказав напередодні Драко, простягаючи чорний лакований пакунок.

— «Будь ласка», мав на увазі Малфой, — додав Тео й підморгнув.

— Що це? — роздивляючись візерунчасту тканину в пакеті, спитала Герміона.

— Нехай емблема на мантії говорить, що ти ґриффіндорка, — шепнув Тео, обвиваючи рукою її талію.

— Але білизна виразить прихильність до іншого факультету, — закінчив Драко й усміхнувся правим куточком губ.

Приховуючи румʼянець ніяковості, Герміона зняла сукню з вішалки й, розстебнувши блискавку, переступила через спідницю, аби опинитися всередині й скоріше приховати провокаційне мереживо у шарах повітряного шифону.

— А у змієнят непоганий смак, — прошепотіла Джинні та накрила плечі прозорою накидкою.

Візлі на відміну від Ґрейнджер обрала брючний костюм, який складався з вільних чорних штанів у підлогу та жилетки, що щільно застібається на чимало мідних ґудзиків. Глибокий виріз оголяв світлу шкіру аж до сонячного сплетіння. Жилетка була розшита тонкими язиками полумʼя в тон волоссю Джинні. Голі плечі приховувала довга до щиколоток прозора накидка, кант якої повторював мідний візерунок.

Джинні, стоячи біля величезного дзеркала, яке дівчата начаклували з нагоди, намагалася попасти гачком у єдину петельку на накидці, але не могла впоратися — руки тремтіли та не слухалися.

— Давай допоможу, — Герміона підійшла до подруги та, легенько ляснувши по її пальцях, вирішила проблему за секунду.

— Дякую.

— З тобою все гаразд? — примружившись, запитала Ґрейнджер.

— Так... — Джинні пригладила високий хвіст, нервово закусила щоку зсередини. — Просто трохи хвилююся.