Громовідвід

Епілог

5 червня, 1999 рік

Драко шепнув закляття і штовхнув двері. Він пустив слабкий вогник, і той освітив вузький тісний коридор. Повітря було холодним і запиленим. Драко не став знімати мантію, пішов уперед. Паркетна дошка, викладена англійською ялинкою, рипіла під ногами. Малфой згорбився та обійняв себе руками, щоб зігрітися. Ніколи у його день народження не було так холодно.

Він має бути зараз в Італії. Ховатися від надто палючого сонця, пити вино, їсти виноград із рук Ґрейнджер і сміятися з того, як Тео провокує Забіні. Життя в девʼятнадцять має бути безтурботним і легким. Воно має пробачати дурниці та балувати щасливими випадковостями.

Драко думав, що його перше вбивство відбудеться на війні ще тоді, коли Волдеморт наказав позбутися Дамблдора. Але він не думав, що першим убʼє свого найкращого друга... Більше ніж друга... Свого Теодора.

Тео ховали теплим літнім вечором. У синіх, бездонних сутінках. Перші зірки проводжали його разом із натовпом незнайомців і репортерів. Здається, зібралася вся школа, однокурсники точно прийшли повним складом, одягнувши зелено-срібні шарфи. Блейз та професор Херст взяли на себе організацію. Вони постаралися зробити церемонію швидкою та красивою. Мінімум помпезних промов, жодних завивань оркестру та памʼятників із бронзи. Тео зробив би так само.

Драко памʼятав, що протягом усієї служби Ґрейнджер торкалася його плечем, вона буквально потребувала опори, щоб вистояти. Герміона плакала тихо, без схлипувань, без крику. Драко, непомітно для оточуючих, стискав її долоню у складках мантії. Пальці безсило обмʼякнули в його руці. Здавалося, після смерті Тео, життя залишило і Герміону. Вона мовчала. Тьмяніла. Не спромоглася запалити кінчик палички, коли всі підняли вогники на честь Тео.

Коли чорну труну занурювали у сімейний склеп Ноттів, Драко допоміг Герміоні опуститися колінами на холодний мармур. Ґрейнджер тремтячою рукою поклала невеликий букет білих півоній. Драко — пару рукавичок з найтоншої драконячої шкіри. Вогнетривкі.

Розслідування загадкової смерті випускника закрили у рекордні терміни. За офіційною версією Драко з Герміоною знайшли Теодора на мосту. Їхні палички перевірили, і зʼясувалося, що жодних бойових заклять, тим більше непрощенних, не було використано. Драко розповів, що у вбивстві підозрює батька та якогось Дорана Ноктіса. За його словами, вони були зацікавлені у розробках та рідкісній родинній магії Нотта, шантажували його, але Тео відмовлявся співпрацювати. Знайшовши підтверджуюче листування між увʼязненим та винахідником темних артефактів, Ноктіса посадили як головного підозрюваного. Люціусу заборонили мати будь-який звʼязок із зовнішнім світом.