Землі Дня та Ночі. Царство Золота Й Сонячних ПроменІв

Глава 4

Лейлу явно обожнювала Солла. Опинившись у потрібний час, у потрібному місці, їй вдалося підслухати вельми цікаву інформацію. Інформацію, яка могла змінити все в житті Лейли і Тео. Айзек, старий дурень, розмовляв із одним з його підопічних на даху їхнього будинку. Вона піднялась туди, адже забула деякі баночки з маслами, що звикла наносити на тіло після прийняття ванни. Нюх кішки, тобто інтуїція, підказали їй постояти за дверима і підслухати. Айзек був одним із найзнаменитіших морторів у Ка́рдані , і він знав чимало корисної інформації, але Лейла й не здогадувалася про те, що коли-небудь їй настільки пощастить. По іншому це не можна було назвати. Айзек розповів про магічний камінь і короля Е́лізара, що його шукає. Ба більше, Айзек сказав точне місцезнаходження цього каменю. Залишилося прийти і забрати. Лейла не зволікаючи вирушила до Яна. Того, точно б зацікавила така можливість, знаючи, який Ян ласий на гроші. Саме тому, зараз Лейла, Ян і Тео скакали верхи вздовж лісу, який ще називали — Лісом Темряви.

Лейла аж ніяк не була дурепою. Вона знала, що за чарівним каменем уже влаштовано полювання. Вона б ніколи не ризикнула вирушити в Ліс Темряви самотужки. Саме тому, їй довелося залучити до справи ще й Яна з Тео. Якщо Ян погодився майже відразу, то з Тео все було куди складніше. Брат і чути нічого не хотів, поки Лейла не пригрозила піти наодинці. Він ніколи б цього не дозволив. Ліс Темряви дістав свою назву аж ніяк не просто так. Ходили різні легенди й чутки про це місце, і кожна з них була гіршою за попередню.

Ліс Темряви одне з найжахливіших місць Іліодора, яке коли-небудь доводилось бачити пересічному сольдійцю. Він окутаний туманом, який котиться над землею, ніби хтось невидимий спробував затулити його від очей світу. Дерева, що ростуть тут, високі та старі, здається, ніби вони дихають, а їхні гілки звисають над головою, як кігті величезних тварин. Листя на деревах чорні, мов вугілля, вони шелестять, ніби живі. Їхні крони навіть у день затіняють світло сонця, а вночі стають ще темнішими, мов бездоння. А кущі, як живі істоти, що намагаються затягнути тебе в глибини лісу своїми загребущими гіллям-лапами. Під ногами темно, як у роті вовка, і кожен крок здається небезпечним, якщо не знаєш, куди йдеш. У цьому лісі можна зустріти й інші загадкові місця: скелі, печери, таємничі прірви та водоспади. Звуки, що можна почути в лісі, не звичайні - це стогони й крики, які здаються надприродними. Тут немає світла денного, але вночі, Ліс Темряви повертається до життя, засвічуючи свої прекрасні світлові зони, з яких випромінюється дивовижна сила. Люди стараються оминати це місце, щоб не натрапити ненароком на розбійників-головорізів, котрі вселяють не менше жаху аніж сам ліс.