Адель

Розділ 22

Я на хвильку заплющила очі, щоб трохи заспокоїтися і взяти себе в руки, та коли розплющила, побачила його... Такого розчарованого, розтоптаного, зруйнованого. Я зовсім не хотіла такого кінця. Я не хотіла завдавати йому болю. Та сама того не усвідомлюючи я це зробила. Це сталося. Раян нас побачив. Ми четверо мовчимо. Двоє зраджених і двоє зрадивших. Це смішно, але в нас є одна спільність - ми всі шоковані. Та все ж хтось мусив почати цю нелегку розмову, чи скандал. І цей хтось, не хто інший, як Раян.

-Брате, не думав, що твої примхи дійдуть навіть до моєї доглядальниці. Забавно...

Раян знову включає хлопчика без душі, якому на всіх начхати, та я бачу, як йому боляче, очі видають. Він розчарувався в нас... Та вмить Алан взяв мене за руку й мовив:

-Ми були знайомі ще до того як Адель почала в нас працювати. А чому вона стала твоєю доглядальницею ти й сам прекрасно знаєш. І ці "примхи", як ти сказав, це ніщо інше як кохання.

-Кохання... - Раян голосно засміявся. -Хіба ти знаєш, що таке кохання?! Просто зізнайся, Адель це черговий трофей, яким ти вдосталь набавишся, а потім викинеш, от і все.

Після цих слів мене ледь не почало трусити, Алан сильніше стиснув мою руку. А Ханні навіть подобається споглядати за цією виставою, її сльози вже кудись поділися, а в очах палають якісь хитрі вогники. Та мені байдуже на це. Потрібно завершувати цю маячню.

-Ми закохалися! Вперше... обоє закохалися! І ми не зобов'язані вам щось пояснювати. А тепер скажи ти мені, Раяне, щоб ми покінчили з цією темою. Ти відчуваєш щось до Адель?

Останні слова Алану далися важко. Він, як і я, хоче почути заперечну відповідь.

-Ні. Як я можу до неї щось відчувати? - байдуже фиркнув Раян. - Це тільки ти в нас такий неординарний. Моя доглядальниця... Добре, забирай собі. Вона тебе краще догляне.

Я глянула на Раяна, наші погляди зустрілися. Він побачив, що ці слова розтоптали мене, але просто посміхнувся і вони з Ханною пішли. Алан хотів їх наздогнати, адже сказані слова теж зачепили його, та я зупинила. Не хочу щоб наші сили та емоції марно йшли на скандал.

Раян зробив мені боляче. Якщо він до мене нічого не відчуває, тоді за що так поводиться? Я щиро хотіла йому допомогти, думала, що ми змогли подружитися. Не очікувала я таке від нього почути. Може, це якась помста Алану? Хто його знає. Але ці слова... я не зможу їх забути.

-Адель, ти як? - чую голос турботливого Алана, який схопив мене на руки і відніс назад у ліжко. - Все буде добре, чуєш. - після цих слів він почав мене лоскотати, та я вириваюся і сповзаю на край ліжка, звісивши ноги вниз. Алан зробив так само. Кілька хвилин ми просто мовчки так сиділи, а потім коханий порушив тишу.

-Я віддам ті гроші, ти нікому нічого не будеш винна. Завтра піду до братів і все владнаю.

-Тоді я буду в боргу перед тобою. - Алан хитро посміхнувся на мої слова. - Що?

-Якщо ти так любиш залишатися в боргах, то знай, тобі сподобається виплачувати мені борг.

Ах, Алан. Старається перевести тему, та я бачу, що йому теж не солодко. Ми мусимо поговорити про все, що сталося. Тому я продовжую розмову про недавній випадок.

-Алане, мене мучить те, що через мене ви з Раяном зіпсували свої стосунки. Все мало статися не так... Я мала йому спокійно все пояснити.

-Чому це через тебе? В Раяна просто включилися ревнощі малої дитини, тому що ти вже не зможеш за ним доглядати, от і все. Ти ж знаєш його. Якщо я завтра все йому розповім, він зрозуміє.

Після цих слів Алан мене міцно обняв. І зразу стало якось спокійно, хоч в голові крутяться різні "хто зна".

В ліжку ми довго не засиділися, а тому, що нас вигнав з нього голод. Так як в холодильнику майже нічого не було, по словам Алана, тому, що вони з Ханною ніколи не їли вдома, ми замовили піцу. Заспокоївши врешті свої шлунки, Алан запропонував глянути якийсь фільм. Ми вибрали комедію, та зосередитися на фільмі не змогли, дякуючи нашим почуттям. За цей короткий час проведений разом, я стала щаслива, дуже щаслива. Мені страшно. Боюся, щоб в одну мить все це не зникло. Адже я не знаю як потім відучитися жити без нього. Не знаю, як так можна було забути про все на світі, та віддатися лише одній людині. Чи це мене спіткало щастя, чи горе мене спіткало?