Адель

Розділ 28

𝓐𝓭𝓮𝓵𝓮

Алан пішов по справах, а я залишилася сам на сам зі своїми думками. Так ось що приховували Даніель з Едваном! Я мала змогу дізнатися швидше про їхню таємницю. Та мені пощастило, що сказане ними почули стіни, а не я. Вищі сили позбули мене від цього тягаря. Не знаю, що б зробила на місці Алана. Зараз я можу лише його підтримувати. Але хто його знає, можливо, Едван ще щось приховує від братів. Навіть не хочу про це думати. Адже, якщо це так, то Алан зруйнує все, що їх пов'язує.

Моє серце гуляє десь там з Аланом. Я весь час думаю про нього, хочу швидше зустрітися. Попри все що сталося, вчорашній день був прекрасний. Я ніби оновилася, в середині точно. Зараз я споглядаю на себе з дзеркала і не вірю, що це та Адель, яка з розбитим серцем тікала в іншу країну. Від тих емоцій майже нічого не залишилось. Я щаслива. А мама... іноді я ловлю себе на думці, що пробачила її, та моя різкість все руйнує. При кожній сварці я мушу нагадати їй про свій біль, тикнути пальцем на всі її помилки, але це чомусь не заспокоює. Ми лише бігаємо по колу. Та я сама вже стомилася. Може, ми зможемо все відпустити. Колись...

Хоч на вулиці ще холодно, я вирішила йти пішки до Раяна. Ще в Лондоні мені полюбилися самотні прогулянки, які допомагають забутися. Зараз все добре. В мене прекрасний настрій, та ця прогулянка мені не завадить. Може, Раяна вдасться витягнути з дому на свіже повітря. Я хочу його підтримати, адже зараз у нього проходить реабілітація. Це важкий період. Але я вірю, що Раян справиться, і хочу допомогти.

Ось я вже біля будинку Воландів, з яким у мене так багато пов'язано спогадів. Аж смішно, до чого непередбачуване життя. Скільки б я не бунтувала, воно все одно привело мене до Алана. Крокуючи знайомим коридором, чую голоси Раяна і Веро́ніки, які долинають з вітальні.

-Привіт! - увійшовши, мовила я. - Так красиво. - Веро́ніка в цей час малює картину.

-Дякую. - відповіла дівчина. - Зелені дерева. Я вже хочу відчути теплий подих літа. І Раян підкинув таку ідею.

-Раяне... - я підійшла до хлопця, який чомусь виглядав схвильовано. - Сьогодні вже був лікар? Алан казав, що реабіл...

-Адель, чому ти прийшла? - перебивши, мовив Раян. - Ти вчора тільки одружилася. Тоді чому зараз тут, а не зі своїм чоловіком?

-Що? Я ж прийшла до друга, щоб підтримати. І хочу почути, чому ти віддалюєшся від мене?!