Стрімер. Довга Дорога до Дому

Розділ 73.

Жеррар тримався якомога далі. Він сидів ближче до арбалетника (блідого як смерть), ніж до мене.

Я сидів на землі, опершись спиною на те, що колись було автівкою. Зараз це просто брухт. Рубець на грудях палав вогнем, тож я не соромився прийняти знеболювальні пігулки. Котрих у мене ставало все менше.

- Ти нас розумієш? — поцікавився Валерій.

Він кивнув. Його нажаханий погляд блукав по тілах своїх людей. Тоді він коротко переходив на мене, але швидко відводив його. Рубець поволі переставав горіти й переходив у тупий затягнутий біль. У вухах потрохи закладало.

- Я надам тобі першу допомогу, — повільно сказав Валерій.
- Краще добити його, — сам не знаю, навіщо сказав.

Жеррар й Валерій з осудом поглянули на мене. Ну звісно, давайте всіх жаліти. Валерій дістав з аптечки бинт.

- Чому ви на нас напали?

Чоловік промовчав. Бо вони грабіжники та мародери, трясця! Можна подумати це щось змінить для його товаришів. Ви напали, у вас не вийшло. Таке буває.

Направив руку. Увімкнув рукавицю. Томагавк завібрував у рані. Наче хотів назад до мене. Чоловік завив.

- Ти або приносиш користь, або ні! — сказав гучніше. — Бо від бинтів, якими тебе замотає мій друг, користь буде. Мені шкода переводити на тебе запаси. Бо в нас їх не так багато, як хотілось. То від тебе буде користь?

Томагавк завібрував сильніше. На Валерія та Жеррара я навмисно не дивився. Знайшлись мені білі пальта.

- Ми думали, ви гуманітарна допомога! — простогнав арбалетник. — Думали ви везете харчі та воду на стіну.

Якщо до того Валерій ще намагався проявляти співчуття, то воно тепер вивітрилось. Обличчя оператора набрало жорстокості.

- Ви зібрались красти в захисників? У людей, котрі обороняють вас від нечисті?

Я посилив потужність рукавиці й томагавк з хрускотом вилетів з нього. По тілу полилась кров.

- Як бачиш, ми не гуманітарна допомога, — сказав, дивлячись, як обличчя того блідне від втрати крові.
- Ми вмираємо з голоду, — слабо сказав арбалетник.
- Ви вибрали грабувати. А коли немає чого взяти — ви жерете тих, кого грабуєте. Кого з нас ви б зʼїли першим?

Арбалетник не відповів. Його тіло похилилось набік.

Валерій мовчки став над ним. Дістав цигарки. На мене він не дивився.