Розділ 76.

14 1 0
                                    

Знову цей клятий Цепеш.

Я розплющив очі. Поглянув на руки. Усі при
мені. Повернувся на бік. Так ніби це я ходив червоними зонами, а не він. Взагалі не відпочив.

Все знову доволі чітко. Влада добʼють свої ж. Питання часу. Якщо це все правда, а я не ловлю галюцинації. Наступний раз я побачу очима Клари. Цікаво, як це працює.

На вулиці вже світало. Потрібно забиратись звідси.

Валерій та Жеррар вже були на вулиці. Вони розвели вогнище і гріли каву в металевій чашці.

Я не чув, про що вони розмовляли. Та й не дуже хотів слухати. Підійшов до них, кивнув. Приклав руки до вогню. Тепло розходилось від кінчиків пальців і по всьому тілу. Рубець на грудях неприємно нив. Знеболювальних залишалось усе менше.

Хлопці виглядали кепсько. Вчора ще не відчувалось. Але сьогодні вони кривились при найменших рухах. Валерій постійно хапався за ребра. Жеррар при починав хитатись при кожному швидкому русі.

- Що, воїни? — запитав їх. — Наподорожувались?
- Ти себе бачив? — вʼїдливо посміхнувся Валерій.
- Мені не звикати.

Сів біля них. Взяв у Валерія цигарку. Жеррар передав зняту з вогню чашку кави.

- То який в нас план?

Ще б я сам знав. Позаду канібали та грабіжники. Попереду Рагнарок. Між Рагнароком і нами повна невідомість.

- Спробуємо дістатись до родича Наґу. Виторгуємо, що зможемо.

Тільки за що виторгувати. Глянув на Валерія. В нас мали залишитись якісь гроші від спонсорів. Треба, знімемо ще відео. Погляд зачепився за гвинтівку Гери. Других таких більше немає. Колекціонери зброї в нас її з руками заберуть. Але є нюанс. Це єдине, що залишилось у Валерія на згадку від Гери.

Чесно кажучи, його почуття вселяли у мене страх. Колись мама розповідала про лебедів. Вони знаходять кохання раз і назавжди. А коли вмирає один з партнерів, то другий підіймається високо в небо і стрімголов мчить вниз. Розбивається об воду. Не може жити без своєї половинки. Валерій мені нагадував лебедя з підрізаними крилами. Орест тоді не дав зробити йому останнє піке. Ось він і живе тепер так. Я не говорив з ним про це. Навіть відносини з Катею не хотів афішувати. Незручно.

- Ви довіряєте йому? — запитав Жеррар.

Відповісти не встигли. Інстинкти спрацювали самі. Підхопився, дістав пістолет.

Стрімер. Довга Дорога до ДомуWhere stories live. Discover now