Розділ 97.

15 3 0
                                    

За нами підіймалась курява пилюки. Машину підкидало на вибоїнах. Здавалось, водій їх вперто ігнорував.

Майже всі мисливці сиділи тихо. Лише двоє з них відверто травили жарти одне з одного, згадуючи, як не матерів одне одного, то геніталії.

Зовсім молоді хлопці. Молодші за мене. Потоваришували вони й це було видно. Їх кликали Чіп і Дейл. Я не знав, хто з них хто. Не знав їх, проте розумів, що на стіні вони не просто для галочки. Молоді мисливці добре воюють. Не треба адреналіну 200.

Я теж колись такий був. Витягувався по стійці струнко. Радів кожній вилазці на сірі зони Еліоса. Тепер я відчував себе старим, дивлячись на них. Старим втомленим.

І зломленим.

Решта не зважала. Тільки один сидів в телефоні. Майже весь гумор залишився за воротами.
Якуб сидів на пасажирському кріслі. Решта, окрім кулеметника розляглись на ящиках.

- З нами піде Аркадій, — представив нам повного смуглявого чоловіка в окулярах. — Він розбирається в роботі електростанції.

Аркадій при тому пітнів, не знаючи, куди діти масивні долоні. То він поправляв окуляри, то чіпав чорняві кучері на голові. То витирав пухкі щоки та сплюснутий ніс від поту. Я не бачив його раніше. Але добре, що хоча б був один такий.

- Його берегти за всяку ціну, інакше уся наша поїздка до сраки. Це зрозуміло, воїни?!
- Плюс! — хором вигукнули.

Аркадій тепер сидів напроти мене. Я лежати не міг, бо ребра віддавали болем від кожної ями, тож слідкував за дорогою біля борта. Автомат притулив до цього ж борта. Однаково нормально стріляти з нього я не зможу. Аркадій мовчки сидів навпроти, по черзі розглядаючи мисливців, то переводячи погляд на дорогу.

Рація зашипіла.

- Лім, що там в тебе, прийом? — запитав Якуб.
- Штиль, — відповів.

Аркадій перехилився через борт. Я відвернувся. Гуркіт машини не міг перебити звуки блювання. Про всяк я відсунувся від краю. З його вагою, борт міг би й відкритись, тож був ризик розпластатись на дорозі.

Дрони ми не підіймали. Якуб пояснив, що спочатку потрібно відключити РЕБ. Як він працював у знеструмленому місці — не знав ніхто.

Рорк не поспішав вводити нас в усі нюанси, але що робити ми знали.

Машина зупинилась.

You've reached the end of published parts.

⏰ Last updated: May 10 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Стрімер. Довга Дорога до ДомуWhere stories live. Discover now