Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 11

Я почувалася пригнічено. Навіть якщо мені не хотілось йти на церемонію, то все одно доведеться говорити не з герцогом, а з Дерріком.

Але якщо я це зроблю, то є ризик зниження його прихильності.

"Я б ще ризикнула посперечатись, якби замість нього був Рейнольд."

Я зітхнула, згадуючи прихильність Рейнольда, яка тільки-но піднялася з негативної.

Я вже була достатньо зайнята, намагаючись утримати його на 0%.

Не було потреби ризикувати, вмовляючи Дерріка.

— Л-леді...... Ви в порядку? Ви зблідніли, — обережно запитала Емілі, помітивши мій серйозний вираз обличчя.

— Залиш кімнату. Мені треба подумати.

Я показала рукою, звучачи роздратовано.

Щойно вона вийшла з кімнати, я зітхнула.

— Ха......

Я помру, якщо не піду, і помру, якщо піду. Наскільки божевільна ця гра?

Я почала сумувати за райськими днями під час домашнього арешту.

— Все буде добре, якщо я уникатиму його якомога краще, правда?

Я задумалась, як йшла історія. Але особливо згадувати було нічого.

Зустріти кронпринца в садовому лабіринті палацу, а потім померти, перш ніж почнеться відповідний діалог. Знову і знову.

Я не перебільшую, коли скажу, що мені доводилося натискати кнопку скидання кожні п'ять секунд.

— Думаю, що найкраще буде просто не відвідувати, сказавши, що я хвора......

Ах.

Саме тоді мені спала на думку розумна ідея.

— ......Може мені спробувати померти?

Непогана ідея, якщо подумати. Типу, ніхто не знає. Можливо, я зможу повернутися у свій світ, якщо помру в цьому світі.

Що зробить система, коли гравець досягне мітки "гра закінчена"?

Швидко здатися було б краще, ніж намагатися дійти до фіналу гри з одним із персонажів, на яких я не сподіваюся.

Також у цій грі є кнопка скидання.

Навіть звучить божественно.

Кноп.ка.ски.дання.

Звичайно, тут нема кнопки "назад" або інших видимих значків, навіть якщо вони були на екрані телефону під час гри.