Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 102

— Тож...... тримайте це в голові і уникайте проблем, всі. Я не хочу, щоб ви постраждали перед церемонією, — продовжував говорити герцог, але його голос наче лунав здалеку.

"......Церемонія повноліття лише через місяць?"

Мій мозок перестав працювати. Мене ніби зненацька атакували. Мисливське змагання було таким важливим епізодом у грі і лише нещодавно було у розпалі, тож я очікувала, що кінець високої складності ще далеко. Принаймні, у мене мало бути більше можливостей створити емоційний зв'язок із мейл лідами, ні?

Я тільки-но змогла зрозуміти справжню мотивацію Екліса і почала використовувати цю інформацію для того, аби йому сподобатися.

"Лише місяць."

Я задихалася. Якщо я протягом місяця не зможу отримати 100% прихильності та зізнання в коханні, то, ймовірно, вже ніколи не втечу звідси.

Хоча втеча була важливим питанням, більша проблема полягала в тому, що, коли "справжня донька" повернеться, мене затаврують лиходійкою і мені судиться померти. Причина була простою: саме так була написана історія цієї довбаної гри.

Мої руки на колінах міцно схопили складки сукні. Я не хотіла помирати. Я так старанно вчилася, аби втекти зі свого жахливого дому.

— ......лопо.

Я так тяжко працювала у цьому проклятому місці, аби повернутися до справжнього світу. Я не могла померти. Просто не могла.

— ......лопо, Пенелопо, дитино.

Я здригнулася, приходячи до тями, почувши, як мене кличуть.

— ......Т-так?

Я раптово підвела очі. Усі за столом дивно дивилися на мене.

— Тобі щось не подобається? — здивовано запитав герцог.

— Що? З-звісно ні, — відповіла я, все ще у трансі.

Я глибоко задумалася, налякана лише згадуванням мого дня народження. Пізно отямившись, я незграбно пробурмотіла:

— Я лише подумала......

— Гей, ти сьогодні трохи дивна, — своїм звичайним глузливим голосом промовив Рейнольд. — Чому ти продовжуєш дивитися в нікуди? Ти вже доволі довго мовчиш. Тобі так свербить знову наробити шкоди чи що?

— Рейнольде Екарт.

Було би доволі легко проігнорувати його саркастичні коментарі, але за якоїсь причини герцог серйозно застеріг його.