Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 48

Зброяр простягнув руків'я вказівним і великим пальцями, закликаючи мене взяти його. Я не могла повірити, що можна було обертати меч настільки ж легко, як дитячу іграшку.

— Але це означає, що ті, хто не володіє магією, не можуть ним скористатися, — промовила я, все ще сумніваючись.

— Лицарі, що вже довго тренуються, мають потроху управляти маною. Інакше магічним мечем орудувати неможливо.

— Гм!

Було зрозуміло, що він теж багато чого не знає. Я швидко перевела тему, кашлянувши.

— ......Я не знаю, чи Екліс володіє магією.

— Не хвилюйтеся, леді. Я вже десятки років торгую зброєю в столиці. Запевняю Вас, цей раб......

Він говорив лукаво, але побачивши мій погляд поспішно змінив слова.

— ......Не раб...... Проте дух Вашого охоронця був неймовірний. Я вже тридцять років зброєю торгую, але не впевнений, що коли-небудь бачив когось, хто випромінює таку потужну ауру.

— Справді?

— Так, звісно!

Мені кортіло похвалитися: "Він стане майстром меча", — але стрималась.

— Насправді цей меч настільки рідкісний, що ми намагались продати його на чорному ринку за дуже високу ціну. Проте хоч він і дорогий, лицарі зазвичай спочатку шукають більш екстравагантні мечі. Моя бідна дитина, — заскиглив він. — Хоча цей меч не має особливої магії посилення, він зроблений із рідкісного мінералу. Як він був створений — ніхто не знає, але він сплавлений зі сталі з копалень вимерлих дуже давно дворфів.

— Це добре?

— Досі немає способу повторити подібне. Це їхній секрет.

— Отже добре.

Я не зрозуміла половини, тому просто кивала.

— Крім того, коли він зменшується, розмір вигравіруваної на ньому мани стає меншим. Навіть якщо Ви перебуваєте у місці, де не належить бути озброєними, ніхто не помітить, що Ви носите меч.

— ......Навіть у палаці, наприклад?

Зброяр кивнув і озирнувся, а потім потайки прошепотів.

— Це ідеально підходить для вбивств.

Це було занадто. Хто зі здоровим глуздом потаємно би вбивав маленьким, зростаючим мечем, а не отрутою чи кинджалом?