Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 12

Деррік простягнув до мене руку, поки я підводилася, притримуючи сукню.

— Ти з'їла щось дивне?

Я порожньо витріщилася широко розплющеними очима на Дерріка, який намагався мене супроводити.

Через деякий час він насупився.

— Що ти робиш? Ти не збираєшся спускатися?

Я прийшла до тями й озирнулася навколо.

Погляди вельмож, які теж щойно прибули, були спрямовані в нашу сторону.

— Дякую.

Я поспішно взяла Дерріка за руку й зійшла з карети.

Тримаючись за руки, ми піднялися сходами до бальної кімнати.

— Молодий майстер Деррік Екарт і Принцеса Пенелопа Екарт із сім'ї Екарт!

Приблизно коли гігантські двері до бальної зали відчинилися після гучного крику слуги, холодні слова Дерріка долинули до моїх вух.

— Не будь нерозважливою. Ти не забула, що твій домашній арешт закінчився лише вчора?

— ......

— Якщо ти знову вчиниш скандал, це не закінчиться лише цим.

Мої захоплення зникло після його слів.

Я хотіла відповісти на неприємні слова Дерріка, але стрималась.

— Добре, я буду обережною.

Я доклала усіх зусиль, щоб посміхнутися під час розмови. Після моєї відповіді Деррік відвернувся від мене.

"Цк."

Я насупилася, коли він не дивився.

Вечірка в палаці йшла дуже гладко. Іншими словами, дуже нудно.

Одразу після того, як ми увійшли, Деррік залишив мене й був зайнятий вітанням інших людей.

Порівняно з тим, до мене ніхто не підходив розважити розмовою.

Здавалося, що чутки про те, що я підняла галас, мали великий ефект.

Я озирнулась й побачила шляхетних дам віку Пенелопи, які гуртом танцювали й перешіптувалися.

Я спостерігала сцену в кутку, де проходило мало людей.

"Мені не самотньо."

Це точно не промивання мізків.

Дійсно. У мене була чітка причина, чому я прибула сюди, і я зможу втекти з цього жахливого місця, якщо мені це вдасться.