Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 24

Звичайно, це не те, що насправді відбулося.

Одна з найгірших речей, яка може статися, коли немічна шляхетна леді йде провулком без жодного охоронця.

— Ти розумієш? Причину, чому я збираюся використовувати Екліса як свого охоронця.

— ......

— Вибач, що змусила тебе хвилюватися, брате.

Сказавши це, я пройшла повз заціпенівшого на місці Рейнольда до сходів.

Екліс був беземоційним, а Емілі дивилася в землю, коли вони йшли за мною.

Ненависть могла проявлятись у формі спостереження.

Працівники лише здалеку спостерігали за Пенелопою, навіть коли вона могла би бути в небезпеці у будь-який момент...... Я не могла......

Я не могла думати про них у вигідному світлі.

"Я теж не могла так думати, коли згадувала "себе" і те, через що я пройшла, перш ніж прийти в цей світ."

Я йшла сходами.

<СИСТЕМА> Квест [Зустріч на Фестивалі] з [Рейнольд] провалився!

Спробувати знову?

[Прийняти/Відхилити]

Я одразу натиснула [Відхилити].

Екліс слідував за мною, як цуценя, через коридор, поки я не дійшла до своєї кімнати.

Емілі злякалася, коли він спробував піти за мною у кімнату, тому я відкрила рота.

— Доки ти збираєшся йти за мною?

Я не дала Еклісу увійти.

— Але......

Він нахилив голову, а потім заговорив без особливих труднощів.

— Ви сказали мені довести свою цінність.

Я була трохи приголомшена тим, чому він так добре поводився досі.

"Здається, він справді ненавидить ідею повернутися на невільничий ринок."

Потім я помітила жовту кульку на ошийнику, який він носив.

"Каблучка."

Тоді я згадала про наявність у мене інструмента, яким могла стримувати його.

Хвилювання, яке я відчула, коли побачила [Прихильність 18%], зникло, як тільки моя голова охолола.