Смерть - Єдиний Фінал Для Лиходійки

Розділ 16

Герцог чомусь розлючено кричав.

Мені здалося, що я десь чую, як кронпринц каже щось на кшталт "як шумно".

Я швидко відповіла.

— Ц-це я спочатку подіяла йому на нерви.

— Молодець.

— ......Перепрошую?

— Ми можемо вимагати від кронпринца послугу, погрожуючи йому тим, що він завдав тобі шкоди. Ти стала чудовою частиною сім'ї Екартів, Пенелопо.

Я збиралася божеволіти від несподіваних слів герцога щоразу, коли він говорив.

— У будь-якому разі нам потрібно було збити йому пиху. Він став надто гордим після того, як отримав звання героя війни.

— Б-батьку.

Це були слова, які могли б спричинити хаос цій сім'ї, якби їх почув хтось інший. Це була образа для імперської родини.

Герцог продовжував свою промову, ніби нічого не сталося, на відміну від мене, яка була схвильована усередині.

— Пенелопо, ти повинна знати, що ми, Екарти, ні на чиєму боці. Ми займаємо нейтральну позицію.

— Так, звісно.

Ні. І гадки про це не мала.

— Хоча це й так, важко протистояти чомусь, якщо у нас немає запасного плану. Її Величність Перша Імператриця померла, і людей, що підтримували кронпринца, стало менше.

— ......

— На сьогодні ніхто не знає, хто стане наступним імператором.

Я не знала, що у кронпринца була така передісторія.

Це було тому, що ця клята гра була лише про те, щоб захопити серця мейл лідів.

"Звичайно. У нього була причина поводитися на бенкеті наче скажений."

Я спочатку не розуміла, чому імператриця і другий принц послали найманого вбивцю до кронпринца.

— Отже, ти й надалі залишайся собою.

Сказавши це, герцог задоволено посміхнувся, змінивши тему розмови.

— Ти добре вчинила у цій справі, тому я винагороджу тебе, радше ніж каратиму. Ти вже знаєш, що просити?

— Винагородите?

Я прийшла сюди, чекаючи покарання. Я не думала, що отримаю винагороду.