13

88 5 0
                                    

— Так, нам це відомо. Є така національна база даних кримінальних злочинів, яка називається ПВНЗ. Коли ми скористалися нею, щоб знайти злочини, схожі на бостонські убивства, нам трапилося ім’я Ендрю Капри.

Якусь мить Кетрін мовчала, обдумувала щойно почуте. Збирала всю свою мужність, щоб поставити наступне логічне запитання. Їй вдалося опанувати себе, і вона спокійно продовжила:

— Про яку схожість ідеться?

— Спосіб, у який знерухомили і контролювали жертву. Тип знаряддя убивства. І… — Мур зупинився, намагаючись дібрати потрібні слова, щоб наступна фраза звучала якомога делікатніше. — І спосіб ушкодження, — тихенько додав він.

Кетрін ухопилася руками за край столу, щосили намагаючись стримати раптовий напад нудоти. Її погляд зачепився за стосики папок, акуратно поскладаних перед нею. На рукаві свого халата вона розгледіла синю чорнильну риску. «Хай би як ти старалася впорядковувати своє життя, хай би як намагалася захистити себе від помилок, завжди знайдеться якась пляма, якийсь дефект, невидимий для неозброєного ока. Він чекає свого часу, щоб заскочити тебе зненацька».

— Розкажіть про них, — озвалася Кетрін. — Про тих жінок.

— Ми не маємо права розголошувати багато інформації.

— Що ви можете розказати?

— Лише те, що було надруковано в недільному номері «Ґлоуб».

Кілька секунд вона обдумувала його слова. Тоді насторожилась і недовірливо перепитала:

— Ці бостонські убивства — вони сталися нещодавно?

— Останнє — минулої п’ятниці.

— Тоді це ніяк не пов’язано з Ендрю Капрою! Ніяк не пов’язано зі мною.

— Але є дуже схожі деталі.

— Тоді це чиста випадковість. Так, випадковість. Я думала, що ви маєте на увазі старі злочини. Те, що Капра зробив кілька років тому. А не минулого тижня. — Вона різко відсунулася від столу. — Не розумію, чим я можу вам допомогти.

— Докторе Корделл, цей убивця знає такі деталі, яких ніколи не розголошували. Він знає такі подробиці злочинів Ендрю Капри, які відомі лише детективам з Саванни.

— То, може, вам варто звернутися до них. До тих людей, які знають.

— Ви одна з них, докторе Корделл.

— Якщо ви забули, то хотілося б нагадати, що я була жертвою.

— Ви комусь розповідали подробиці нападу?

— Тільки поліції Саванни.

— Ви не розказували подробиць своїм друзям?

— Ні.

— Сім’ї?

— Ні.

— Мусить бути хтось, кому ви довірили цю таємницю.

— Я не говорю на цю тему. Я ніколи не говорю на цю тему.

Мур не зводив із неї підозріливого погляду.

— Ніколи?

ТЕСС ҐЕРРІТСЕН - ХІРУРГWhere stories live. Discover now