ТЕСС ҐЕРРІТСЕН - ХІРУРГ

32

— А лікар не міг просто написати: «Серце в нормі»?
— А чому копи замість «транспортний засіб» не кажуть просто «автівка»?
Він кивнув.
— Зрозумів.
— Живіт плоский, м’який, без органомегалії |Органомегалія — аномальне збільшення внутрішніх органів.| . Іншими словами…
— Усе в нормі.
— А ви схоплюєте на льоту. Далі він описує… огляд органів малого таза. Тут є відхилення від норми. — Вона затнулась, а коли знову заговорила, її голос був тихий, без найменшого натяку на попередню жартівливість. Кетрін перевела подих, ніби збираючи всю свою сміливість, щоб продовжити. — У піхві була кров. Подряпини і синці на стегнах. Розрив піхви свідчить про те, що це був насильницький статевий акт. На цьому, пише доктор Кімбалл, він припинив огляд.
Мур зосередився на останньому абзаці. Його він міг прочитати, бо там не було медичних скорочень.
«Пацієнтка стривожилась. Не дозволила взяти на аналіз ДНК ґвалтівника. Відмовилась від складання акту про зґвалтування і подальшого огляду. Після здачі аналізу на ВІЛ та сифіліс одягнулась і покинула лікарню, не дочекавшись виклику поліції».
— То виходить, що вона не заявляла про своє зґвалтування, — сказав Мур. — У неї не взяли мазок з фрагментами ДНК.
Кетрін мовчала. Вона стояла, опустивши голову, і стискала в руках папку.
— Докторе Корделл? — сказав він, торкаючись її плеча. Вона здригнулася, ніби його дотик обпік її, і Мур одразу забрав свою руку. Вона глянула на нього, і Мур побачив лють у її очах. Тієї миті вона випромінювала таку силу, якої бракувало багатьом чоловікам.
— У травні зґвалтували, а в липні зарізали, — мовила вона. — Який прекрасний світ для жінок, еге ж?
— Ми опитали всіх її родичів. Ніхто з них не згадував про зґвалтування.
— Отже, вона не розказала їм.
«Скільки жінок мовчали про таке?» — подумав Мур. Скільки жінок мали такі болючі таємниці, що навіть не могли поділитися ними із тими, кого любили? Дивлячись на Кетрін, він думав, що вона теж шукала розради в компанії незнайомців.
Вона вийняла з папки аркуша, щоб він міг зробити собі копію. Мур узяв його і раптом звернув увагу на ім’я лікаря, який зробив цей запис, і його осяяла ще одна думка.
— Що ви можете сказати про лікаря Кімбалла, який оглядав Елену Ортіз? — запитав він.
— Він чудовий лікар.
— Він зазвичай працює в нічну зміну?
— Так.
— Може, ви знаєте, чи він був на чергуванні минулого четверга?
Кілька секунд вона зважувала значення цього запитання. А тоді здригнулася від усвідомлення того, що він мав на увазі.
— Ви ж не думаєте, що…
— Це звичайне запитання. Ми перевіряємо всіх, з ким жертва контактувала.
Насправді то не було звичайне запитання, і Кетрін розуміла це.
— Ендрю Капра був лікарем, — тихенько зауважила вона. — Ви ж не думаєте, що інший лікар…
— Ми розглядали таку можливість.
Вона відвернулася. Важко зітхнула.