ТЕСС ҐЕРРІТСЕН - ХІРУРГ

43

«Тільки один, — подумала вона. — Але він мертвий. Ендрю Капра мертвий».
Озвався телефон Мура. Кетрін мало не підскочила.
— Господи, — сказала вона, а її серце несамовито калатало.
Він відкинув кришку телефону.
— Так, я зараз з нею… — Якийсь час він слухав, а тоді зненацька зиркнув на неї. Його погляд неабияк стривожив її.
— Що сталося? — запитала Кетрін.
— Це детектив Ріццолі. Вона каже, що вдалося визначити, звідки надіслали листа.
— Хто надіслав його?
— Ви.
Він міг би просто дати їй ляпаса — ефект був би той самий. Вона лише хитала головою, занадто приголомшена, щоб здобутися на відповідь.
— Ім’я «SavvyDoc» створили цього вечора, використавши ваш обліковий запис в AmericaOnline, — пояснив Мур.
— Але в мене є два окремих облікових записи. Один — для особистого користування…
— А інший?
— Робочий, ним я користуюся… — Вона замовкла. — У кабінеті. Він скористався комп’ютером з мого кабінету.
Мур приставив слухавку до вуха.
— Ви почули, Ріццолі? — Пауза, а тоді він додав: — Зустрінемось там.
Детектив Ріццолі чекала на них перед входом до кабінету Кетрін. У коридорі уже зібралася групка людей — охоронець, двоє полісменів і кілька чоловіків у цивільному. «Детективи», — припустила Кетрін.
— Ми обшукали кабінет, — повідомила Ріццолі. — Він давно втік.
— Але він точно був там? — перепитав Мур.
— Обидва комп’ютери ввімкнено. Ім’я SavvyDoc досі записано у вікні реєстрації в AmericaOnline.
— Як він проник до кабінету?
— На дверях немає слідів злому. Клінінгова компанія, з якою лікарня підписала договір, прибирає всі кабінети, а це означає, що в них на руках є кілька запасних ключів. Плюс працівники, які працюють тут.
— Так, тут працюють бухгалтер, секретар і двоє асистентів, — підтвердила Кетрін.
— А ще ви і доктор Фалько.
— Так.
— Тоді виходить, що у нас є шість додаткових ключів, які могли загубитись чи хтось міг їх позичити, — різко сказала Ріццолі. Кетрін не подобалася ця жінка, і вона навіть подумала, чи це відчуття, бува, не взаємне.
Ріццолі вказала на кабінет.
— Добре, а тепер пройдімося всіма кімнатами, докторе Корделл, і ви скажете, чи нічого не зникло. Тільки нічого не торкайтеся, домовились? Ні дверей, ні комп’ютерів. Ми зніматимемо з них відбитки пальців.
Кетрін кинула погляд на Мура, який заспокійливо поклав руку їй на плече. Вони зайшли до кабінету.