ТЕСС ҐЕРРІТСЕН - ХІРУРГ

47

— Збільште корінець верхньої книжки, — сказав Мур. — Подивимось, чи зможемо прочитати її назву.
Броуді навів курсор і клацнув.
— Здається, там одне слово, — сказала Ріццолі. — Я бачу літеру «г».
Броуді знову клацнув, збільшуючи зображення.
— Слово починається на літеру «г», — підтвердив Мур. — Погляньте на це. — Він постукав пальцем по екрану. — Бачите цей маленький білий квадратик, унизу корінця?
— Я знаю, що ви маєте на увазі! — сказала Ріццолі схвильованим голосом. — Назва. Ну ж бо. Нам потрібна клята назва!
Броуді клацнув останній раз.
Мур пильно вдивлявся в екран і слово на книжковому корінці. Тоді раптово обернувся і вихопив свій телефон.
— Що я пропустив? — здивувався Кроу.
— Книжка називається «Горобець», — відповів Мур, набираючи номер. — А цей невеличкий квадратик на корінці — б’юсь об заклад, що це її шифр.
— Це бібліотечна книжка, — пояснила Ріццолі.
У телефоні озвався голос.
— Оператор.
— Це детектив Томас Мур з Бостонського відділу поліції. Мені потрібен екстрений контактний номер Бостонської публічної бібліотеки.
— Єзуїти в космосі, — сказав Фрост, який сидів на задньому сидінні. — Ось про що ця книжка.
Мур сидів за кермом, і з ввімкненою мигавкою вони мчали Центральною вулицею. Два патрульних автомобілі вказували їм дорогу.
— Просто моя дружина відвідує читальний клуб, — продовжив Фрост. — Пригадую, як вона розказувала мені про цього «Горобця».
— Це якась наукова фантастика? — запитала Ріццолі.
— Ні, радше якесь глибоко релігійне чтиво. Яка природа Бога і таке інше.
— Тоді мені не варто її читати, — сказала Ріццолі. — Я й так знаю всі відповіді. Я католичка.
Мур зазирнув у бічну вуличку і сказав:
— Ми вже близько.
Адреса, яку вони шукали, була в Джамайка-Плейн, західному районі Бостона, між парком Франкліна та сусіднім містечком Бруклін. Жінку звали Ніна Пейтон. Минулого тижня вона взяла примірник «Горобця» в місцевій філії Бостонської публічної бібліотеки. З усіх відвідувачів Бостона та його околиць, які мали в себе примірники книжки, лише Ніна Пейтон о другій ночі не відповіла на дзвінок.
— Це тут, — сказав Мур, коли патрульне авто перед ними звернуло на вулицю Еліота. Він рушив слідом, минув один квартал і припаркувався позаду.
Мигавка на даху автівки освітлювала ніч блакитними спалахами, коли Мур, Ріццолі та Фрост пройшли браму і попрямували до будинку. Всередині жевріло слабеньке світло.
Мур кинув погляд на Фроста, який кивнув і обійшов будинок ззаду.
Ріццолі постукала у двері і крикнула:
— Поліція!
Вони почекали кілька секунд.