Любов дається лише сміливим

VIII

- Марчук, - коротко вимовляє він. Я тривожно озираюся на Артема. Він сердито дивиться на Ніка.

Абсолютно змучена, я насилу тримаюся ослабілими руками за цегляну стіну. Нік відпускає мене і відходить по-далі.

Артем підходить до мене і кладе мою руку собі на плече. Нік як і раніше стоїть біля входу в дім, і стежить за нами. Простогнавши, я закриваю обличчя руками. Нарешті я набираюся хоробрості і крадькома кидаю швидкий погляд на Артема. Він дивиться на мене зверху вниз, і по його обличчю нічого не можна зрозуміти. Обернувшись, я бачу збентеженого Ніка. Схоже, у присутності Артема йому явно не по собі. Як я на нього сердита! У мене для нього є пара відповідних слів, які при першій же можливості обов'язково йому озвучу.

Ми обидва не звертаємо на нього уваги і він зникає за дверима. Я залишаюся один на один з Артемом.

- Дякую, схоже ти знову мене врятував, - починаю я стараючись посміхнутись, але в мене не сильно виходить.

- Ага, можеш називати мене Бетменом, -  він повертає свій погляд на мене.

- Ні, справді дякую. За цей і за той раз, - я піднімаю на нього погляд і здивовано помічаю, що він не відводить від мене погляд.

- Той це... басейн, п'ятничний вечір? За що ти дякуєш? - говорить він сухо.

- За всі, - невпевнено відповідаю я.

- І часто з тобою таке трапляється?

Голова паморочиться від надлишку алкоголю і роздратування. Йому-то яке діло? Я його сюди не кликала. Мені хочеться сказати, що якщо захочу, то буду тепер напиватися щовечора і його це не стосується, але щось мене зупиняє.

- Ні, - відповідаю натомість покаянно. - Таке зі мною в перший раз і надіюсь, що в останній.

- Ти достатньо сексуальна, потрібно старанніше підбирати одяг для своєї фігури, щоб таке більше не повторювалось.

Стоп, стоп, стоп... Він вважає мене сексуальною? Але що означає "Старанніше підбирати одяг...", як йому вдається одночасно обідити і зробити комплімент? У вухах народжується шум. Артем зауважує, що я ось-ось впаду, піднімає мене на руки, притискаючи до грудей.

- Заспокойся, я відвезу тебе додому, - тихо каже він.

«Господи спаси, я знову в його обіймах».