Любов дається лише сміливим

Епілог

Була гарна погода, саме підходяща для фотографування. Пообіднє сонце м'яко освітлювало траву, фасад великого білого будинку, вкритого червоною черепицею й обличчя людей, які сиділи за столом, накритим червоною шовковою скатертиною. Нa почесному місці пишався малиновий торт із сімнадцятьма свічками, які Саша невдовзі збиралася задмухнути.

На жаль, на фото не можна побачити, що коли вона це робила, загорівся краєчок скатертини, а пожежу загасили великою пляшкою кока-коли. Зате можна здогадатися, хто прийшов на свято до цієї юної дівчини. Вона слушно вважала, що пiсля лютневих бурхливих емоцій усі потребували відпочинку. Ба більше, після всіх переживань вона не впала в депресію й могла би стати живою рекламою слів «Що мене не вб'є, те зробить сильнішoю», бо навіть після того, як батько Назара вкотре погрожував їй зруйнованою кар'єрою, вона продовжувала кохати його сина.

На фотографії вона стоїть ліворуч, тримаючи в руці келих вина. На ній весняна сукенка з великими квітами, і це може свідчити про те, що за ці роки її смаки не дуже змінилися, i ще про те, що вона просто причепурилася для своїх гостей.

Мама зі щасливою усмішкою повернула голову до тата, який підняв свій келих соку, наче виголошуючи тост.

Трійко дівчат праворуч, мабуть, не здогадуються, що їх хтось фотографує. Оля зіперта на стілець, накладала гору салату. Аня, як завжди вродлива й гарно вбрана, саме напхала рота тістечком, а Маша, забувши про все на світі, заходилася писати есемеску. Неважко здогадатися, що це повідомлення для Андрія. Хоча й не зовсім любовне. Дорогою на Сашин день народження Андрій вийшов не на тій станції, і Маша намагається йому пояснити, як доїхати. Хлопець нарешті наважився до неї подзвонити. Маша саме купалася в річці й на дзвінок відповіла Саша, яка й запросила Андрія на свій день народження, а Маша відреагувала саме так, як і повинна, продемонструвавши танок дикої, нестримної радості на піщаному березі.

Та не тільки Андрія немає на фото. Немає, наприклад, хлопця Ані (отого, що найкращий друг Артема), він, що правда, приїхав давно й добрався без пригод, але пішов до лісу по хмиз, бо за хвилину розпалюватимуть вогнище.

Немає на знімку й Артема, який зараз саме відпочиває з родиною в Іспанії. Проте друг заздалегідь потурбувався про те, щоб зранку кур'єр доставив їй величезний букет троянд.

На фото також видно хлопця, який запустивши руку у волосся, фліртує зараз з Нікою, що прийшла на день народження подруги в прекрасній світло-персиковій сукні. На її щоках рум'янець, а в руках недоладний, але дуже милий букетик ромашок, ким зібраний ви можете здогадатися самі.

Що ще можна побачити на фотографії? Авжеж, кмітливий спостерігач, напевне, помітить деталі, яких на перший погляд не видко. Наприклад, прямокутний предмет біля стіни будинку. Це подарунок , який Саша вирішила не розгортати аж до цієї події. Невідомо, може таким чином вона гартувала волю? Зараз, коли її впіймав об'єктив дівчина щось кричить, сміється, затуляючи обличчя рукою. До кого вона звертається? Певне, до фотографа. Але хто це? Справді, фотографа ніколи на знімках немає, тож ми не побачимо темноволосого, кароокого хлопця, який кумедно наморщив носа, вдивляючись в об'єктив. Хлопець надіслав подарунок авіапоштою, ще коли в березні літав закордон на декілька тижнів. А потім довго картав себе, бо прагнув особисто вручити його Саші. І зараз той подарунок стоїть, опертий до стіни. Хлопець не певен, чи сподобається його дарунок Саші. Мабуть, коли дівчина розгортатиме папір, юнак ладен буде запастися в землю, бо здерши обгортку, Саша вгледить... свій портрет.

Та поки що хлопець зосереджується на фотографії, хоча дехто зовсім не хоче, аби її фотографували.

- Назаре, я тебе вб'ю зараз, забирайся із цим фотоапаратом! - кричить дівчина.

Але хлопець натискає на спуск. Саша своїм волоссям, як завжди, заповнює півфотографії, регоче із чогось, наче віслючка, вишкіряючи білі зуби просто в об'єктив. Вона ще не передчуває, що для Назара завжди перебуватиме в центрі кадру.