Любов дається лише сміливим

XXXIII

Я витратила майже півтори години часу, щоб підібрати підхожий одяг для зустрічі з Назаром. Якийсь трепет всередині мене затремтів, коли я витягнула зі шафи бордовий светр у білу полоску. Одівши до них темні вільні джинси, я зрозуміла, що це те, що треба. Розглядаючи себе в дзеркалі ванної кімнати, я охайно розчісувала волосся. Мабуть уже в шостий раз.

Тут пролунав дзвінок у двері, і я завмерла. Кинула погляд на годинник. Без чверті десять. Але ж ще рано!

Я зі стогоном побігла до себе в кімнату, щоб перекласти в сумочку телефон і гаманець.

- Саша! - долинув знизу мамин голос.

Спускаючись сходами, я сказала собі: "розслабся". Немає ніяких причин для хвилювання. Це всього лише поїздка по шкільним справам - ми з дівчатами сто разів так робили, те ж саме буде і з Назаром. На останніх східцях я зробила глибокий вдих.

Коли я вийшла в передпокій, мама вже відкрила двері і розмовляла з якимось чоловіком. У мене відпала щелепа.

По-перше: Назар не набрехав. У нього і справді є особистий водій. Та ще й в уніформі - кашкет, тужурка, всі справи. По-друге: у водія зовнішність Антоніо Бандераса. Засмаглий, кароокий, і з виразними, навіть чуттєвими губами. Шалено привабливий для своїх сорока з гаком років. Якщо я правильно витлумачила рум'янець на маминих щоках, вона була тої ж думки.

- Доброго ранку, міс, - вимовив Зорро-водій, піднімаючи для вітання формений кашкет.

- Доброго ранку...

- Ярослав, - підказав він, опромінюючи своєю усмішкою.

- ... Ярославе. - Завершивши фразу, я з посмішкою дістаю зі шафи парку. - Тату, мам. Побачимося увечері.

- Приємною поїздки. - Мама поцілувала мене в щоку, і я вийшла за двері.

Він тут же розкрив величезну чорну парасольку над моєю головою.

- Дякую, - подякувала я.

- До ваших послуг, міс. Машина он там.

Я подивилася в той бік і мало не завмерла від подиву. Перед нашим будинком стояв «Роллс-Ройс». Поблискуючи чорним лаком, він вражав своїми габаритами, перебуваючи серед інших машин, припаркованих на узбіччі, і здавався якимось чужорідним тілом - навіть для мене, звиклої до виду лімузинів і дорогих машин.