Любов дається лише сміливим

XXXIX

Через пів години я стою у якійсь кімнаті, розглядаючи своє відображення у дзеркалі. На мені рожевий закритий купальник, який звідкись знайшла Аня. Ніколи не любила рожевий! Але що поробиш? Я не брала зі собою купальник, на випадок важливих переговорів.

Я виходжу з кімнати і одразу бачу відкриті двері, у приміщенні за якими мигає багато вогників. Я роблю декілька кроків і опиняюсь у приміщенні з двадцяти п'яти метровим басейном. Ну от і припливли. Тепер він точно отримає від мене по саме не балуй.

- Вирішив одразу здатись? П'ятидесятиметрівка мій козир.

Артем, що стояв спиною до мене, обертається і говорить:

- Я граю чесно, тому так - я знаю, що ти в цьому самопроголошений профі, але ні - я не здаюсь.

Аня, яка стояла поря, кладе свою руку мені на плече в знак підтримки.

- Давай, крихітко, покажи йому, як кусаються детройські акули. - Від назви збірної - Detroy Sharks.

Тим часом Макс підходить ближче і робить теж саме з Артемом.

- Давай, хлопчику, покажи цим балуваним крихітками, хто править світом.

Помічаю, що біля басейну вже зібралась купа народу. Хтось навіть знімає на камеру. Маячня, нащо роздувати з мухи слона?

Хмурюсь, мені це не подобається. Артем, який скоже помітив моє розчарування, підходить і прямо в очі мені каже:

- Хочеш, і тут опинимось лише ми... вдвох. Я теж не фанат публічних виступів. Ти лише дай знати.

Я піднімаю на нього погляд повний напруги, бажання та азарту.

- Все нормально.

- Ти готова? - позаду себе знову чую голос Макса, що встиг підкрастися до Ані і обняти її за плечі.

Він без ніяких обговорень одразу взяв на себе роль судді.

- Ні.

- Дуже добре, починаєм, - говорить хлопець, плескаючи в долоні.

Отож, нічого не залишалось, окрім як розпочати і, нарешті дізнатись, хто переможе в цій суперечці.

Артем до цього часу теж передягнувся і вже стояв біля басейну, очікуючи мене. Я зробила крок у його сторону, але відчула потиск руки. Здивовано обернулась і помітила Машу.

- Все буде класно, - сказала вона і я кивнула.

Ми піднялись на тумбочки, озирнулись один на одного. Я посміхнулась, а він лише знизав плечима і втупився у воду.