Любов дається лише сміливим

LIII

Коли в понеділок я вийшла зі шкільної парковки, Назар стояв, притулившись до огорожі спортмайданчика, і вітав мене кривою посмішкою.

Після невдалого знайомства з його мамою, після всіх неприємностей, образ, я б ніколи не подумала, що зрадію, побачивши, як він чекає біля огорожі...

- Привіт, - сказала я, зупинившись біля нього, і затамувала подих.

Посмішка хлопця стала ширшою. Здається, він теж був радий мене бачити.

- Привітик.

Його погляд блукав по моєму обличчю, і в животі знову виникло незвичне відчуття. Цікаво, чи буде шкіру так само лоскотати, якщо він доторкнеться до мене, як у п'ятницю. Я швидко заховала цю думку в найтемніший куток своєї душі.

- Ти сьогодні складеш мені компанію?

Його усмішка трохи згасла.

- Я думав, ми могли б разом піти на збори і тим самим захистити тебе від зайвих питань.

Тут він кивнув у бік школи і попрямував туди. Я засунула пальці під ремінці рюкзака і пішла за ним.

- Як... як ти провів залишок вихідних? - запитала я, помовчавши.

- Обідав з сім'єю.

Більше він нічого не сказав. Я скоса кинула на нього запитальний погляд. Він це помітив, і з його обличчя повільно зникла посмішка.

- Приїжджав у гості дядько Тимофій. Вони з батьком не дуже-то ладнають.

На секунду я втратила дар мови через те, що він довіряє мені такі особисті подробиці. На таке я не розраховувала, особливо після того, як він розповідав, що вони з сім'єю натерпілися в минулому від людей, яким довіряли. З іншого боку, я йому в п'ятницю теж дещо про себе розповіла. Повинно бути, він помітив, як важко мені це далося. Може, і йому зараз так само важко. Може, він теж відчуває, що щось змінилося в наших стосунках і не хоче, щоб ми знову повернулися до колишніх натягнутих відносин.

У мене зародилася надія. Я, правда, не знала, як називається те, що виникло між мною і Назаром... дружба? щось більше? або менше? Але я хотіла б це з'ясувати, поступово, крок за кроком. А ще той поцілунок, не хотілося б його забути.

- Була якась сварка?

Він сховав руки в кишені штанів.

- Сімейні збіговиська ніколи не проходять мирно.