Любов дається лише сміливим

XXXIV

Мій плащ-невидимка сповз.

Про те, що я у вихідні була з Назаром у Мініолі, говорили всі навколо. Нібито навіть є фотознімки, як ми разом входимо в магазин. Раптом виявилося, що в ліцеї моє ім'я знають люди, облич яких я навіть не бачила ніколи. Хтось став зі мною мило вітатися в коридорах, інші - більшість - перешіптувалися за спиною. Але найгірше сиділося на уроках, коли я взагалі не могла зосередитися, тому що однокласники безперервно витріщалися на мене. Начебто чекали, що я в будь-який момент встану і почну розповідати, що було у вихідні між мною і Назаром Шевчуком.

Коли пролунав дзвінок на перерву, я всерйоз збиралася пропустити обід, але була занадто голодна, щоб так вчинити. Крім того, Аня пообіцяла бути моїм захисним муром - і заодно розповісти гарячі плітки про батька.

- У нього знову нова подружка, - повідомила вона після того, як деякий час ми їли мовчки. Наших дівчат ніде не бло видно. Мабуть, уже в якійсь аудиторії готуються до уроку.

Я перемкнула увагу з локшини удон на Аню:

- Сподіваюся, на цей раз не шлюбна аферистка? - з набитим ротом, запитала я.

- Ні. - Вона скорчила гримасу. - Вірніше, я сподіваюся, що ні.

- Ну і? - обережно запитала я.

Аня знизала плечима, відклала недоїдений сендвіч і витерла пальці серветкою.

- Я не знаю. Але мені здається, він міг би зробити перерву в своїх знайомствах після того, як промахнувся з останньою жінкою.

Аня раз на місяць зустрічається з батьком, щоб зовсім не переривати з ним контакт, і я не можу намилуватися, як розумно вона поводиться в цій ситуації. Я б, напевно, бачити не могла тата, якби він так обійшовся зі мною та з мамою.

- Ну і як вона, мила? - запитала я нарешті.

Аня знову знизала плечима:

- Так. Навіть занадто.

- Що ти маєш на увазі?

- Сама не знаю. Якось ми не законтачили. - Вона почала відщипувати від серветки дрібні шматочки. - Але це нормально. Не можна ж з кожною людиною домогтися повного розуміння.

Я на мить задумалася.

- Але з деякими людьми контачиш на подив швидко. - При цьому я мимоволі глянула в бік Назара і його друзів. Вони зайняли одне з кращих місць біля високих вікон і жваво про щось розмовляли. Назар пожартував, і Марк так сильно розсміявся, що Міші довелося плескати хлопця по спині, тому що той поперхнувся.