Під забороною: Повернення

Розділ 18

***

Більше ми не промовили одне одному ні слова. Емелі обернулася до вікна і чекала поки я одягнуся.
Накинувши на себе піджак, я подивився у дзеркало. Рум'яні, щоки, колючі сині очі, напружені вилиці, видуті вени на скронях і легенька неохайна щетина - от кого я бачив там у дзеркалі.
Я не хотів виправдовувати себе і поливати брудом Емелі. Я розумів наскільки важливою для Рай була її подруга. Саме тому, весь цей час я чемно мовчав. І мовчатиму далі. Тепер ця брехня повністю на совісті Міл.
Ніяких почуттів до білявки чи бажання говорити з нею у мене не було. Мені хотілося просто вийти з цієї душної кімнати.
- Ем, - промовив я, причесавшись.
Дівчина обернулася і, оглянувши мене з ніг до голови, кивнула та рушила до дверей.
- Було б у нас більше часу, я б змусила тебе збрити цю бридку щетину!
Я не відповів Емелі, лише роздратовано прицмокнув язиком.
Прямо за дверима нас чекав Декстер:
- Привіт, - привітався зі мною хлопець.
- Привіт, - відповів я, рефлекторно напружившись. Він чув нашу розмову?
Судячи з його спокійної поведінки - ні. Хлопець був вдягнутий у сорочку із рюшами, які виглядали із-під защіпнутого темно-зеленого піджаку. На грудях висіла брош із гербом його дому, оздоблена кришталями. Штани були простими чорними, а от взуття під колір піджака, теж королівсько зеленого кольору.
Ніколи не звикну до цих нарядів. Мене бісили дурнуваті рющі і піджаки усіх кольорів веселки.
Краєм ока я поглянув на рюші на своїй сорочці, яких було значно менше, ніж у Декстера, на щастя, і леть переборов бажання зірвати їх.
Ми йшли коридорами розкішного палацу. Сьогодні тут було, як ніколи, чисто. Усе просто блистіло. Навіть кольчуга охоронців, яких тут значно побільшало. Кожен засмальцьований віском підсвічник був чистесенький.
«І коли вони встигли?» - здивувався я.
Емелі відійшла на кілька метрів вперед, коли я почув тихий, але внятний шепіт Декстера:
- Я все почув. І я не збираюся змінювати свою думку про когось із вас двох. Емелі була вільною дівчиною, а ти...
Від слів Декстера на моєму обличчі знову розтяглася насмішкувата посмішка.
- Тому це підло з твоєї сторони змушувати її псувати стосунки із Браєр, щоб зробити тебе білим і пухнастим, яким ти не є!
- Декс я не хотів зм....
- Я вірю, що ти кохаєш Рай. Тому, заради неї, відчепися від Емелі. Не здіймай попелу минулого. Цим ти зробиш тільки гірше.
Не сказавши більше ні слова, Декстер швидко догнав дівчину і обійняв її однією рукою.