Володар Таємниць

Розділ 16: Цькування щурів собаками

«Фух, я нарешті закінчив сеанс з медіумом...»

Клейн важко зітхнув. Він повільно обернувся і, насолоджуючись прохолодним вітерцем та спокоєм ночі, попрямував до дверей будинку.

Він витяг ключі й вставив потрібний, обережно повернув його, відчинивши двері й дозволивши тьмяному багряному світлу проникнути всередину.

Піднімаючись сходами й вдихаючи холодне повітря, Клейн не зустрів по дорозі жодної людини, через що відчув незрозуміле і дивне відчуття. Здавалося, він мав на кілька годин більше, ніж інші. Це змусило його пришвидшити крок.

У такому ж душевному стані він відчинив двері своєї квартири, і ще до того, як встиг увійти всередину, він побачив силует, що мовчки сидів за столом. У нього було рудувато-чорне волосся, яскраві карі очі та ніжне гарне обличчя. Не було жодних сумнівів, що це була Мелісса Моретті!

— Клейн, куди ти ходив? — із цікавістю запитала Мелісса, розслабившись.

Не чекаючи відповіді Клейна, вона додала:

— Я щойно встала, щоб сходити у ванну, коли зрозуміла, що тебе немає вдома, — вона ніби хотіла чітко знати все, від причин і наслідків справи до логіки, що лежить в її основі.

Маючи величезний досвід у брехні батькам, мозок Клейна відразу інтенсивно запрацював, коли він усміхнувся і спокійно сказав:

— Я прокинувся посеред ночі й не зміг заснути. Замість того, щоб марнувати час, я захотів потренувати своє тіло. Тому я вирішив трохи побігати. Ти тільки подивися, я наскрізь мокрий від поту!

Він зняв пальто і напівобернувся, показуючи спину.

Мелісса встала і нерішуче глянула на нього, кілька хвилин посилено розмірковуючи, перш ніж сказати:

— Чесно кажучи, Клейне, тобі не треба напружуватися. Впевнена, ти легко зможеш пройти співбесіду у Тінгенському Університеті. Та і якщо в тебе не вийде, ем... я впевнена, що ти зможеш знайти кращий варіант.

«Я навіть не думаю про співбесіду...» Проте він кивнув і сказав:

— Я розумію.

Він не став говорити про те, що вже отримав куди привабливішу пропозицію, оскільки ще не вирішив остаточно, стане він її приймати чи ні.

Уважно глянувши на Клейна, Мелісса раптово розвернулася і втекла до себе в кімнату. Вона дістала предмет, зовні схожий на черепаху. Він складався з таких елементів, як шестерні, іржаве залізо, торсіонних та звичайних пружин.