Володар Таємниць

Розділ 25: Собор

Поки містер Азік бурмотів собі під ніс, він підсвідомо глянув на містера Коена, мабуть, сподіваючись, що він зможе щось підказати.

Містер Коен похитав головою:

— Жодних асоціацій.

— Ну, добре. Можливо, просто чув щось схоже, — містер Азік опустив ліву руку й самопринизливо засміявся.

Клейн був розчарований результатом і, не утримавшись, додав:

— Наставнику, містере Азік, як ви знаєте, я дуже зацікавлений вивченням та відновленням інформації про Четверту Епоху. Якщо ви раптом щось згадаєте або отримаєте пов'язану з цим інформацію, чи не могли б ви написати мені листа?

— Нема проблем, — внаслідок сьогоднішніх дій Клейна містер Коен був дуже задоволений ним.

Азік також кивнув і сказав:

— Ваша адреса все та ж, що й раніше?

— Поки що так, але я скоро переїжджаю. Я напишу вам листа, коли настане час, — шанобливо відповів Клейн.

Містер Коен махнув своєю тростиною і сказав:

— Вам дійсно настав час переїхав у краще місце.

У цей момент Клейн кинув погляд на газету в руках містера Азіка і запитав:

— Наставнику, містере Азік, що пишуть газети про вбивство Уелча та Наї? Я дізнався лише трохи інформації від офіцерів поліції, які відповідали за розслідування.

Азік уже збирався відповісти, коли містер Коен раптово витяг кишеньковий годинник, який був причеплений до його смокінга за допомогою золотого ланцюжка.

*Клац!*

Він відкрив кишеньковий годинник і постукав тростиною.

— Зустріч ось-ось розпочнеться. Азіку, ми більше не можемо затримуватися. Просто віддай газету Моретті.

— Добре, — Азік передав Клейну газету, яку вже прочитав.

— Ми підемо нагору. Не забудьте написати листа. Наша адреса все та ж: офіс історичного факультету Університету Хой. Ха-ха.

Він засміявся і покинув кімнату разом із містером Коеном.

Клейн зняв капелюх і трохи вклонився. Подивившись, як ідуть два джентльмени, він попрощався з власником кабінету, Харвіном Стоуном. Хлопець пройшов коридором і повільно вийшов із сірої триповерхової будівлі. Повернувшись спиною до сонця, він підняв тростину і розгорнув газету, одразу побачивши заголовок: