Володар Таємниць

Розділ 79: Ще один шепіт

Клейн миттєво відчув, як волосся стало дибки, коли крижана рука міцно стиснула його зап'ястя. Він інстинктивно відтягнув зап'ястя назад у відчайдушній спробі втекти.

Важке відчуття охопило його, коли Клейн використав усі сили свого тіла, щоб відсмикнути руку назад.

*Бам!*

Блідий голий труп смикнуло так сильно вбік, що він упав зі столу розтину.

Проте білі, холодні, як лід, пальці все ще міцно тримали зап'ястя Клейна.

Клейн на мить втратив здатність мислити. Єдина думка, яка промайнула в нього в голові, — це вихопити револьвер і наробити в трупі дір.

Однак, оскільки він не міг вивільнити свою руку, він відкинув чорну тростину і відчайдушно почав діставати револьвер з кобури, але безрезультатно.

У цей момент повіки трупа піднялися, відкривши пару спокійних блакитних очей.

Його рот ворухнувся, і клоун пробурмотів:

— Хорнаціс... Хорнаціс... Хорнаціс...

До смерті наляканий Клейн відчув, що хватка на його зап'ясті почала слабшати, перш ніж кисть клоуна повністю обм'якшала.

Очі клоуна знову заплющились, наче нічого не сталося.

Якби блідий труп не валявся на кам'яній підлозі, Клейн міг би вирішити, що має галюцинації.

Він відступив на кілька кроків назад і відчув, що більша частина його тіла тремтить від шоку й страху.

— Ху... Ху... — Клейн почав глибоко дихати, намагаючись прийти до тями.

Він з тривогою і страхом дивився на труп.

Хлопець витяг револьвер і обережно, крок за кроком, вийшов із кімнати. Переконавшись, що труп не рухається, Клейн перевів погляд на власне зап'ястя.

На руці було п'ять глибоких червоних слідів від пальців. Безмовне свідчення того, що сталося.

Коли Клейн заспокоївся, коли вульгаризми заповнили його розум.

«До біса! Я мало не помер від страху!»

Надихавшись, Клейн зібрався з думками.

Він ретельно пригадав усе, що тільки-но сталось.

Хоча Клейн не розумів причину «воскресіння» клоуна, але він гостро помітив один важливий момент. Труп кілька разів сказав «Хорнаціс»!