Володар Таємниць

Розділ 117: Контакт

«Декстер Гудеріан, лікар психіатричної лікарні "Зелений пагорб"...»

Клейн мовчки повторив слова детектива і почав обмірковувати, як йому слід вступити у контакт з цим лікарем, підозрюваним Глядачем із Психологічних Алхіміків.

Він не хотів надто ризикувати в цьому питанні. А ще не хотів, щоб Нічні Яструби дізналися про його проблеми. У нього не було бажання втрачати життя, яке він мав зараз, через простий обмін інформацією та ресурсами.

Крім того, цей пан, швидше за все, Глядач. Будь-хто, хто не пройшов спеціальну підготовку, не зможе приховати свої мотиви й думки від такої людини.

«Може мені знайти довірену особу для зв'язку, що зробить мене ще більш загадковим? Ні, чим більше людей буде залучено, тим легше виникатимуть проблеми... Хм... можливо, я зможу сховати правду в правді. Я дам лікарю зрозуміти мої думки й почуття через вираз обличчя і мову тіла, але не всю правду...»

Коли детектив Генрі описував Декстера Гудеріана, Клейн думав про те, які методи він міг би використати, щоб мінімізувати ризик, не впливаючи на бажані результати.

Поступово він знайшов натхнення в детективному фільмі, який колись бачив.

«Що ж, я можу спробувати, але мені доведеться багато практикуватись...» Клейн внутрішньо кивнув, перш ніж повністю зосередитися на словах детектива Генрі.

*Кашель*

Генрі прочистив горло і сказав:

— Ми все ще працюємо над справою, пов'язаною з червоним димарем. Ви повинні розуміти, що в Тінгені є багато будинків, які мають подібні характеристики. Звичайно, було б набагато простіше, якби ви змогли надати нам більше зачіпок.

Клейн сухо засміявся.

— Якби я мав більше зачіпок, мені б не довелося звертатися до вас.

Чесно кажучи, це довге розслідування пригнічувало його, адже той, хто стояв за кулісами, очевидно, помітив ворожіння Клейна і мав більш ніж достатньо часу, щоб знайти інше укриття.

Отже, все, що йому залишалося, це сподіватись, що вдасться отримати підказки із відповідної інформації про орендаря.

«І це вже коштувало сім фунтів... Навіть від однієї думки про це мені боляче...» Клейн схопив свою тростину і вийшов після того, як детектив Генрі закінчив свою доповідь.