Володар Таємниць

Розділ 43: Пошук

[П.п.: У цьому й наступних розділах ще не було відредаговано та систематизовано звертання персонажів одне до одного (на ти чи на ви). Тому може скакати, не дивуйтесь]

Дивлячись на Клейна, Леонард усміхнувся і кивнув.

— Вам щось потрібно?

Поет багато разів працював зі старим Нілом, і тому знав, що для ворожіння знадобляться спеціальні речі «провідники». Особливо коли людини, для якої ворожили, не було поряд.

Клейн на мить задумався, перш ніж сказати Келі:

— Потрібен одяг Елліота, який не був випраний і накрохмалений. Буде непогано, якщо знайдуться речі, які хлопчик постійно при собі носив.

Клейн намагався вибрати предмети, які б не спричинили непотрібних питань.

Але навіть у цьому випадку обличчя Келі набуло дивного виразу.

— Навіщо?

Після свого запитання він додав:

— У мене є фотографія молодого майстра Елліота.

«Навіщо? Бо ми ворожимо на його місцеперебування...» Клейн на мить розгубився.

Якщо він скаже правду, ігноруючи пункт договору про нерозголошення, тоді Келі, швидше за все, вийде геть і розірве контракт, проклинаючи їх: «Купа шахраїв! Якщо вони думають, що це спрацює, то чому б мені не знайти найвідомішого Духовного Медіума в окрузі Авва!»

Леонард Мітчелл хихикнув і прийшов на допомогу Клейну:

— Містере Келі, мій партнер дресирує унікальну тварину з нюхом гострішим, ніж у гончих. Саме для неї знадобиться одяг, який носив маленький майстер Елліот, та предмети, які він використовував. Вони допоможуть його знайти. Як ви знаєте, допомогти може будь-яка дрібниця.

— Що стосується фотографії, то вона теж знадобиться. Нам потрібно знати, як виглядає маленький майстер Елліот.

Келі все зрозумів і повільно кивнув головою.

— Ви почекайте тут чи вирушите зі мною до резиденції містера Вікроя?

— Поїдемо разом. Не будемо гаяти часу, — просто відповів Клейн.

Клейн не тільки хотів випробувати свої здібності Потойбічного, а й врятувати дитину.

— Добре, карета чекає, — поки він це казав, то дістав із кишені чорно-білу фотографію і передав її Леонарду.