Володар Таємниць

Розділ 38: Любитель-початківець

Почувши питання Клейна, гарна дама з елегантно зав'язаним коричнево-жовтим волоссям, здавалося, почала втрачати терпіння. Проте вона продовжила усміхатися і сказала:

— Члени нашого клубу можуть спокійно робити ворожіння для всіх охочих. У кожного з них свої розцінки, а ми беремо лише суто символічну комісію. Якщо ви хочете, щоб вам поворожили, ви можете подивитись у цей довідник. Тут є короткий опис членів клубу, які бажають запропонувати свої послуги.

— Однак сьогодні понеділок, тому більшість членів зайняті на роботі. Зараз тут лише п'ять осіб...

Представляючи клуб, вона запросила Клейна сісти на диван у приймальні. Після цього вона розкрила довідник і вказала на тих, хто зараз був присутнім у клубі.

— Ханасс Вінсент. Знаменитий віщун у Тінгені, постійний представник та наставник нашого клубу. Він має досвід у багатьох формах ворожіння. За один сеанс він бере по чотири солі.

«А це справді дорого... Цього достатньо, щоб нагодувати Бенсона, Меліссу та мене двома повноцінними обідами...» Клейн подумки поцокав язиком і нічого не відповів.

Коли жінка побачила це, вона продовжила перевертати сторінки та представляти членів клубу.

— ...І останній. Містер Гласіс. Він приєднався до клубу лише цього року. Він майстерний у ворожінні на картах таро. За кожен сеанс бере по два пенні.

— Містере, кого б ви хотіли обрати?

Клейн не став церемонитись і відповів:

— Містер Гласіс.

— ... — жінка-адміністратор замовкла на кілька секунд, перш ніж сказати:

— Містере, я маю нагадати вам, що містер Гласіс вважається лише новачком.

— Я розумію. Я усвідомлюю свої рішення, — кивнув Клейн з усмішкою.

— ...Тоді, будь ласка, слідуйте за мною, — жінка встала і провела Клейна через двері у приймальні.

Це був не дуже довгий коридор, а на його кінці розташовувався відкритий зал засідань клубу. Він був освітлений сонячним світлом і заставлений столами та стільцями. Там були газети, журнали та паперові картки. Слабкий аромат кави виривався назовні.

Приблизно за дві кімнати від зали засідань жінка-адміністратор зупинила Клейна, показуючи, щоб він зачекав. Вона прискорила крок і увійшла до приміщення. Вона голосно сказала ніжним голосом: