Володар Таємниць

Розділ 133: Дорогі амулети

Почувши відповідь Клейна, Елізабет трохи занервувала. Несвідомо вона почала говорити швидше.

— Чи можете ви допомогти визначити конкретну причину? Буде ще краще, якщо ви зможете за допомогою ворожіння знайти спосіб розв'язання цієї проблеми...

«Ворожіння може дати нам лише загальний напрям. До того ж він буде нечітким і сповненим символічного значення, що ускладнить правильне витлумачення... Звісно, вам дуже пощастило, що я не звичайний провидець, а справжній дослідник містики!» Клейн посміявся над запитанням дівчини, а потім урочисто сказав:

— Оскільки це стосується снів, я пропоную скористатися подібним методом ворожіння.

— Гаразд, гаразд, — Елізабет кивнула головою, ніби голодний дятел.

Клейн зберіг серйозну та професійну манеру:

— Мені потрібно, щоб ви заснули й дозволили цьому сну з'явитися. Це не проблема?

— Ніяких проблем, я вам довіряю, — без вагань відповіла Елізабет, стиснувши губи.

Але швидко додала, затинаючись:

— Але я не можу гарантувати, що я... що мені насниться цей сон.

— Це лише спроба, — заспокоїв її Клейн, лагідно усміхаючись.

Потім він вказав на довгий диван збоку кімнати:

— Будь ласка.

— Ні, не треба, я просто посплю тут, — Елізабет м'яко похитала головою.

Вона схрестила руки й сказала:

— Я так сплю в школі між уроками, коли відчуваю втому.

Вона використала руки як подушку і лягла на край столу.

— Добре. Уяви, що мене тут немає, — Клейн усміхнувся, спостерігаючи за кольорами її аури та емоціями.

За ними він міг визначити заснула дівчина чи ні.

— Гаразд, — Елізабет заплющила очі й сховала обличчя в своїх руках, намагаючись вирівняти дихання.

Клейн більше нічного не говорив, відкинувшись на спинку крісла. У кімнаті раптом стало незвично тихо.

Це була умиротворена тиша, тиша, яка могла змусити забути про всі негаразди.

Трохи згодом, переконавшись, що Елізабет вже заснула, Клейн дістав з кишені напівкруглий шматок срібла. Він був вкритий фразами на Гермесі, різними символами, наповненими символічними значеннями, та цифрами.