Володар Таємниць

Розділ 139: Дослідження 3-0782

Коли багряне світло перед ним розсіялося, Деррік Берг знову побачив свою кімнату та чисту кришталеву кулю в своїх руках.

*Хрусь!*

Куля розбилася зсередини. Частина уламків перетворилася на шматки ілюзорних променів світла, які полетіли в навколишню порожнечу, а решта з шумом впали на землю.

Деррік дивився на це, приголомшений. Поряд, у бронзовому дзеркалі, він побачив сліди крові на своєму обличчі. Юнак помітив багряне світло, що закручувалося по спіралі на тильній стороні його правої долоні, утворюючи коло з лініями, які виходили за його межі.

Дивний символ проник в тильну сторону його долоні й зник.

Деррік перебував у заціпенінні, поки кілька спалахів блискавок не осяяли небо й він не прийшов до тями.

Він подивився на уламки кришталевої кулі на землі, потім на тильну сторону своєї руки, і його погляд став глибшим.

Він вийшов зі спальні, повернувся до вітальні й відчинив двері, щоб подивитися на небо над Срібноградом.

Дуги блискавок пронизали небо, освітивши місто сріблястим сяйвом. Услід за ними пролунав гуркіт грому і світ поринув у темряву. Без жодного проблиску світла, важка темрява вводила людей у відчай.

Деррік стиснув кулаки. В його очах не було радості, бо вони все ще були сповнені залишками горя і болю.

Але він більше не був розгубленим.

...

«Фух, схоже, мені вдалося обдурити ще одну людину. Ні, мені вдалося завербувати ще одного члена...» Клейн похитав головою, кепкуючи над нинішньою силою свого Клубу Таро.

Їх лідер, Блазень, був лише 9 Послідовністю, і лише недавно повністю засвоїв зілля Провидця!

А Срібноград, який, за словами Сонця, не бачить жодної надії, має щонайменше трьох Потойбічних високого рівня 4-ї Послідовності!

— Згадавши ще раз про свої успіхи у засвоєнні зілля, я можу пояснити ситуацію капітану і подати спеціальну заявку. Принаймні, я більше не буду просто підтримкою, коли стану Клоуном, — Клейн більше не залишався у світі сірого туману.

Він розширив свою духовність, огорнув себе нею і почав спуск.

Прорвавшись крізь сірий туман і пройшовши крізь марення, він повернувся до своєї кімнати, перш ніж розвіяти стіну духовності.