Володар Таємниць

Розділ 90: Побачити приховане

Спальня сера Дьювівіла була більша, ніж вітальня та їдальня в будинку Клейна разом узяті. Вона була розділена на місце для ліжка, житлову зону, роздягальню, ванну кімнату, робочий стіл і книжкові полиці. Меблі були вишуканими, а деталі — екстравагантними.

Але Клейну світло здавалося тьмянішим, а температура на кілька градусів нижчою, ніж зовні.

Водночас йому здавалося, що він чує плач і стогони, ніби хтось веде останню відчайдушну боротьбу.

Клейн увійшов у транс, і все раптово прийшло в норму. Сонячне світло яскраво світило через вікно і розливалося на всю спальню. Температура була ні високою, ні низькою. Поліційні, охоронці та дворецький, що стояли поруч, мовчали. Ніхто не говорив.

«Це...» Він краєм ока глянув на класичне, але розкішне ліжко. Він помітив, що в тінях зосереджена безліч мутних очей, наче нічні метелики, які безстрашно пурхають навколо газових ламп.

Однак підійшовши на кілька кроків ближче, Клейн втратив їх зі свого Духовного Зору.

«Це не простий привид чи злий дух... Що ж це таке?» Клейн насупився і почав згадувати все те, що вивчав увесь цей час.

З того, що він побачив, ця місія була б дуже легкою, якби її передали Колекціонеру Трупів, Могильнику або Духовному Медіуму. Очевидно, це не входило в його компетенцію.

Стримуючи бажання використати віщування, щоб розслідувати справу далі, Клейн повільно озирався навколо, щоб знайти інші сліди й підтвердити кілька своїх припущень.

— Інспектор, — сер Дьювівіл завагався, але все одно спитав:

— Ви щось знайшли?

— Якби це було так просто, я вважаю, мої колеги не стали б чекати досі, — відповів Клейн, несвідомо глянувши на філантропа.

У той момент, коли він збирався відвести погляд, Клейн раптом побачив білу людську фігуру, що відбилася в дзеркалі позаду сера Дьювівіла.

Ні, там було багато фігур, які накладаються одна на одну, внаслідок чого виходив один спотворений білий образ.

Постать миттєво зникла, і Клейн ніби почув слабке схлипування.

«Фу...» Він ледве не витяг револьвер з переляку і видихнув, щоб заспокоїти нерви.

«Духовне сприйняття, посилене Духовним Зором, одного разу налякає мене до смерті...» Клейн спробував розслабитися, пожартувавши, перш ніж знову звернути свою увагу на сера Дьювівіла.