Володар Таємниць

Розділ 21: Старий друг в іншому світі

У цей момент йому здалося, що він повернувся на Землю. Проте елегантна газова лампа, оточена латунними ґратами та витончена срібна банка, в якій старий Ніл зберігав каву, змусили його визнати реальність, у якій він досі перебував.

«Переселенець. Імператор Розель справді був моїм земляком? Він використав спрощену китайську, якої просто не існує в цьому світі, для запису секретів?» З невимовним відчуттям, ніби він зустрів старого друга в іншому світі, Клейн швидко прочитав три сторінки.

«18 листопада. Справді цікаво. Дивовижний випадок, химерний експеримент та випадкова помилка дозволили мені виявити бідолаху, втраченого і замкненого в глибокій темряві посеред бурі. Він може наблизитись до реального світу лише раз на місяць, у ніч повного місяця, але він не в змозі передати свої крики. Йому пощастило, що він зустрів мене, головного героя цієї епохи».

«Прочитавши абзац, який я написав вище, я раптом відчув себе трохи пригніченим. Навіть моя китайська стає все гіршою, ніби я роблю переклад чужою для мене мовою. Чотири десятиліття минули миттєво. Мої минулі спогади тепер уже схожі на сон».

«1184, 1 січня. На грандіозному новорічному святі леді Флорена була справді чарівною».

«2 січня. Усі мої дипломати — ідіоти!»

«3 січня. Тоді я зробив поспішний вибір. Озираючись назад, я розумію, що мав обрати Учня, Провидця чи Мародера. На жаль, тепер уже нічого не зміниш».

«4 січня. Чому мої діти такі дурні? Я ж багато разів їм казав — не слухайте цих шарлатанів. Головне в зіллі — не випити його, а перетравити. Не треба стрімголов гнатися за силою, а треба діяти. І назва зілля не просто символічна за своєю суттю, а прямий ключ до його засвоєння».

«9 вересня. Було створено альянс, покликаний дати мені відсіч. Фейсак із півночі, Лоен зі сходу, Фейнапоттер із півдня. Мої вороги нарешті об'єдналися, але я не боюся. Я використовуватиму факти, щоб дати їм зрозуміти, що сучасну зброю та знання не можна перекреслити чисельністю та низькоранговими Потойбічними. Крім того, вони ж не думають, що я не маю своїх підлеглих? А щодо високорангових, хе-хе. Вони забули, хто я?»

«23 вересня. Я втратив зв'язок із кораблем, який був зайнятий пошуками Покинутої Богом землі. Я маю подумати над винаходом бездротового телеграфу. Сподіваюся, шторм на нього не вплине».